Зараз важко уявити собі підприємство, установу чи офіс, де б не використовувався у роботі персональний комп'ютер. З того часу,  як комп'ютери увійшли в життя людей, проводяться дослідження, як сааме вони впливають на здоров'я. Дізнайтеся, які фактори виробничого середовища і трудового процесу впливають на умови праці з персональним комп'ютером та яких заходів безпеки слід дотримуватися

Умови праці працівників, які використовують у роботі персональні комп'ютери

Діяльність більшості працівників сучасних професій у виробничій сфері пов'язана з використанням комп'ютерної техніки. Комп'ютер для сучасної людини є такою ж технічною необхідністю, як телевізор або холодильник.  Побутові прилади ми використовуємо не задумуючись про їх шкідливість або нешкідливість, усвідомлюючи лише переваги їх наявності.  Щодо комп'ютерів, то існує багато інформації як про їх безпечність, так і шкідливість.

Наказом Держгірпромнагляду від 26.03.2010 № 65 затверджено Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин (далі— Правила № 65). Вони поширюються на всіх суб'єктів господарювання незалежно від форм власності, які у своїй діяльності здійснюють роботу, пов'язану з електронно-обчислювальними машинами (ЕОМ) з відеодисплейними терміналами (ВДТ), у т. ч. на тих, які мають робочі місця, обладнані ЕОМ з ВДТ і периферійними пристроями (ПП).

Персональні комп'ютери (ПК) — це теж ЕОМ, тож у статті термін «комп'ютер» і абревіатура «ЕОМ» є синонімами.

Осіб, які працюють з комп'ютерами, поділяють на групи:

• розробники програм (інженери-програмісти) мають справу переважно з відео терміналами, їх робота характеризується інтенсивною розумовою творчою працею з підвищеним напруженням зору, концентрацією уваги на фоні нервово-емоційного напруження, вимушеною робочою позою, загальною гіподинамією, періодичним навантаженням на кисті рук;

• оператори електронно-обчислювальних машин виконують роботу, пов'язану з обліком інформації, одержаної з візуального дисплейного терміналу за попереднім запитом, або тієї, що самостійно надходить з нього, яка супроводжується перервами різної тривалості, пов'язана з виконанням іншої роботи і характеризується як робота з напруженням зору, невеликими фізичними зусиллями, нервовим напруженням середнього ступеня та виконується у довільному темпі;

• оператори комп'ютерного набору займаються одноманітною за характером роботою з документацією та клавіатурою, під час якої нечасто та ненадовго переключають погляд на екран дисплея, вводять дані з високою швидкістю. Робота характеризується як фізична праця з підвищеним навантаженням на кисті рук на фоні загальної гіподинамії з напруженням зору (фіксація зору переважно на документи), нервово-емоційним напруженням.

Згідно з визначенням, наведеним у Правилах № 65, оператор ЕОМ з ВДТ і ПП — працівник, який використовує екранні пристрої під час своєї роботи.

Фактори виробничого середовища і трудового процессу під час роботи з комп'ютером

Працюючи з комп'ютером, працівник потрапляє під вплив різноманітних факторів виробничого середовища та трудового процесу. Розглянемо ці фактори та їх дію на організм людини.

Хімічні речовини у повітрі робочої зони Хімічний фактор виробничого середовища не є характерним для працівників, які використовують у своїй роботі ПК. Проте за певних умов він може мати місце. Так, внаслідок інтенсивного використання копіювальної техніки безпосередньо у робочій зоні користувачів ПК може бути присутнім озон (хімічна речовина 1 класу небезпеки, гостроспря-мованоїдіїна організм людини, граничнодопустима концентрація (ГДК) становить 0,1 мг/м3). За результатами проведених гігієнічних досліджень вміст озону, як правило, не перевищує ГДК.

Джерелом хімічних речовин у повітрі робочої зони можуть бути матеріали, які використані для ремонту та оздоблення приміщень. Серед них синтетичні матеріали для підлоги (ворсоніт, ковролін, лінолеум), полімерні матеріали для оздоблення стін, тощо. Найпоширенішою речовиною, яка може виділятися з полімерних матеріалів, є формальдегід (хімічна речовина 2 класу небезпеки, гостроспрямованоїта алергенної дії на організм людини, граничнодопустима концентрація 0,5 мг/м3). Вміст формальдегіду у повітрі робочої зони може бути на рівні 0,5 ГДК.

Шум Нормативним значенням еквівалентного рівня звуку для програмістів є 50 дБА, для операторів у залах оброблення інформації — 65 дБА, для операторів у приміщеннях, де розташовані гучні агрегати — 75 дБА.

За результатами проведених гігієнічних досліджень, еквівалентні рівні шуму на робочих місцях працівників офісних приміщень знаходяться у межах 48-59 дБАекв. Як правило, перевищення рівня шуму на робочих місцях офісних працівників є наслідком телефонних розмов співробітників (у приміщеннях з великою кількістю робочих місць).

Неіонізуюче випромінювання Як правило, роботу працівників з ПК пов'язують зі шкідливим впливом електромагнітних полів. Це мало місце під час використання моніторів з електронно-променевою трубкою. У сучасних комп'ютерах використовуються рідкокристалічні монітори, тому вплив електромагнітного поля від монітора практично відсутній. Наявним залишається електростатичне поле на поверхні монітора та поверхні клавіатури.

Нормативне значення напруженості електростатичного поля становить 150 В/см. Напруженість електростатичного поля, визначена на поверхні монітора та поверхні клавіатури, як правило, не перевищує нормативного значення.

Рівень напруженості електростатичного поля залежить від вологості повітря, регулярного прибирання робочого місця (усунення запиленості).

Мікроклімат у приміщенні У теплий період року температура повітря має бути у межах 22-25 °С, швидкість руху повітря — до 0,1 м/с, відносна вологість повітря — 40-60%.

У холодний період року температура повітря може коливатися у межах 21-24 °С, швидкість руху повітря — до 0,1 м с, вологість повітря — 40-60%.

Для робочої зони працівників з ПК, які працюють в офісних центрах з централізованим повітрозабезпеченням, як влітку, так і взимку характерні значення відносної вологості повітря на рівні 20-40%, знижена або підвищена швидкість руху (рухливість) повітря робочої зони.

Як правило, температура повітря перевищує нормативні значення протягом року через постійне нагрівання деталей ПК, знижену вологість.

Саме температура та вологість повітря впливають на загальне самопочуття, стан слизових оболонок очей, верхніх дихальних шляхів та шкіри персоналу офісів. Низька вологість збільшує час «зависання » пилу в повітрі приміщення.

До характеристик повітря робочої зони користувачів ПК віднесені такі, як вміст позитивних та негативних іонів у повітрі.

Як правило, у приміщеннях з розвиненою системою припливно-витяжної вентиляції та/або з кондиціонерами виявляються порушення норм аероіонного складу повітря, при цьому концентрація корисних для організму негативно заряджених аероіонів може бути в 10-50 разів нижче норми, а концентрація шкідливих позитивних аероіонів значно перевищувати норму. Ось чому необхідно, щоб до робочого місця з комп'ютером надходило свіже повітря. Рекомендується робити вологе прибирання не рідше одного разу на день. Обов'язково слід протирати поверхню столу серветкою з антистатиком, оскільки позитивні іони мають властивість з'єднуватися з частинкам пилу.

У сучасних офісних спорудах з центральною вентиляцією і відсутністю можливості провітрювання приміщень забезпечення відповідної аероіонізації є досить проблематичним.

Слід додати, що серед офісних працівників відмічається високий рівень захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, з них захворювання органів дихання складають 45-60%. За даними медичних установ, серед офісних працівників значно поширені захворювання ЯОР-органів (до 25% працівників), при цьому переважають ураження верхніх дихальних шляхів, а саме: хронічні катаральні фарингіти (15,7%). Слід зазначити високу частоту розвитку алергічних ринітів (1,3%), що у декілька разів вища за середню по Україні (0,28%).

Робоча поза Цей фактор трудового процесу залежить від правильної організації робочого місця для забезпечення зручної робочої пози, адже «закам'яніле» положення шкідливо впливає на хребтово-м'язову систему.

Стіл має бути просторим, із спеціальною підставкою для ніг, а робочий стілець мати відрегульовану висоту, певний кут нахилу сидіння і спинки.

Під час роботи за комп'ютером людина сидить кілька годин поспільу незручному положенні. Це не тільки викликає загальну втому, а й може призвести до розвитку остеохондрозу різних ділянок хребта — шийного, грудного, попереково-крижового.

Неправильне положення рук під час друкування на клавіатурі призводить до хронічних захворювань кисті. Тому клавіатура має розташовуватися на відстані 10-15 см від краю столу.

Щоб робота за комп'ютером не шкодила здоров'ю, необхідно постійно стежити за своєю поставою. Правильна постава максимально розвантажує м'язи і дозволяє працювати довше, менше втомлюючись.

Напруженість праці Напруженість праці працюючого з ПК пов'язана, перш за все, з напруженістю очей, тривалістю зосередження уваги, яка може становити понад 75% часу. Тому саме очі найбільш страждають під час роботи з комп'ютером.

Велике значення при роботі за комп'ютером мають такі речі як: відстань до екрана, шрифт, розмір тексту на моніторі, наявність або відсутність мерехтіння, яскравість екрана, освітлення робочого місця, наявність перерв у роботі. Саме ігнорування таких простих на перший погляд речей у значній мірі призводить до погіршення зору та хвороб очей.

Загальні вимоги безпеки праці з комп'ютерною технікою

Умови праці користувачів ПК мають відповідати вимогам Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПіН 3.3.2.007-98, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 10.12.1998 № 7 (далі — ДСанПіН 3.3.2.007-98), та Правил № 65.

ДСанПіН 3.3.2.007-98 пош ирюються на умови й організацію праці під час робіт з ВДТ усіх типів вітчизняного та зарубіж ного виробництва на основі електронно-променевих трубок (ЕПТ), що використовуються в ЕОМ колективного та персонального ви ко р истання.

Сьогодні ж у більшості офісних приміщ ень встановлено нові сучасні комп'ю тери з рідкокристалічним и моніторами, для яких не прописано гігієнічні вимоги у ДСанПіН 3.3.2.007-98. Водночас вимоги ДСанПіН 3.3.2.007-98 до виробничих приміщ ень, параметрів виробничого середовища приміщ ень, організації і обладнання робочих місць, режимів праці та від починку є актуальними під час робіт з будь-якими комп'ю терами та моніторами.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Правил № 65 ЕОМ з ВДТ і ПП під час експлуатації мають відповідати вимогам стандартів, вказаних Правил і пройти державну санітарно-епідеміологічну експертизу згідно з Порядком проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, затвердженим наказом МОЗ України від 09.10.2000 № 247 (у редакції наказу МОЗ України від 14.03.2006 № 120).

ЕОМ з ВДТ і ПП закордонного виробництва мають відповідати вимогам національних стандартів держав-виробників і мати відповідну позначку на корпусі, у паспорті або в іншій експлуатаційній документації.

Зазначені вище нормативні документи — обов'язкові для виконання  Вони визначають критерії безпечного використання комп'ютерної  техніки та призначені для запобігання несприятливої дії на працівників шкідливих факторів, що супроводжують роботу з візуальними дисплейними терміналами.

Керівники державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності й підпорядкування у порядку забезпечення контролю зобов'язані облаштувати робочі місця користувачів ЕОМ та персональних ЕОМ (ПЕОМ) з ВДТ відповідно до вимог Правил № 65.

Керуючись зазначеними вище нормативними документами можна дійти висновку, що для забезпечення комфортної роботи оператора ПК необхідно звернути увагу на такі основні вимоги:

• стан виробничих приміщень;

• характеристики та стан техніки (ПК, монітори, принтери, наявність заземлення тощо);

• організація робочого місця;

• дотримання режимів праці та відпочинку;

• моніторинг стану здоров'я працівника (стан органів зору, показники захворювань з тимчасовою втратою працездатності, ін.);

• профілактичні заходи.

Так, робоче місце оператора має відповідати вимогам ГОСТ 12.2.032-78 «ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования».

Вимоги до організації робочого місця

Вимоги до організації робочого місця наведено у розділі 4 ДСанПін 3.3.2.007-98, зокрема:

• робоче місце має бути організоване так, щоб світло падало зліва (для «правшів» і навпаки — для «лівшів»);

• при розміщенні декількох робочих місць в одному приміщенні мінімальна площа для одного робочого місця складає 6 м2;

• екран монітора має бути розміщений на оптимальній відстані від очей користувача (60-70 см), ал^ не ближче 50 см;

• екран має бути розташований для забезпечення комфортного зорового спостереження у вертикальній площині під кутом + 30° до нормальної лінії погляду працівника;

• поверхня клавіатури має бути з антистатичними властивостями;

• під час роботи необхідно робити перерви для розвантаження очей.

Режим праці та відпочинку

У процесі роботи з комп'ютером необхідно дотримуватися правильного режиму праці та відпочинку. Інакше у працівників спостерігається незадоволеність роботою, головний біль, роздратування, порушення сну, втома і больові відчуття в очах, попереку, у ділянці шиїта рук. Для збереження здоров'я працівників, запобігання професійним захворюванням і підтримки працездатності слід передбачати внутрішньозмінні регламентовані перерви для відпочинку:

• для"розробників програм — 15 хв. через кожну годину роботи  за комп'ютером;

• для операторів ЕОМ — 15 хв. через кожні 2 год.;

• для операторів комп'ютерного набору — 10 хв. після кожної години роботи.

Для профілактики напруженості органів зору важливими є:

• дотримання режимів праці та відпочинку;

• характеристики та налаштування монітору ПК: яскравість екрана, зернистість, відсутність блисткості тощо, наприклад, неяскраві кольори менше втомлюють очі, ніж яскраві.

Для зниження нервово-емоційного напруження і втоми очей, поліпшення мозкового кровообігу, подолання несприятливих наслідків гіподинамії доцільно деякі перерви використовувати для виконання комплексу вправ, наведених у додатку 7 до ДСанПіН 3.3.2.007-98 (див. с.70,71).

Отже, за умови дотримання Правил № 65 та ДСанПіН 3.3.2.007-98 робота з ПК не належить до категорії із шкідливими умовами праці.

Додаткові відпустки за роботу з ПК

Оскільки робота працівників, які працюють з ВДТ, пов'язана з підвищеною зоровою та нервово-емоційною напругою, тому таку роботу віднесено до роботи з особливим характером праці.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР окремим категоріям працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, надаються щорічні додаткові відпустки за особливий характер праці за Списком виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, затвердженим постановою КМУ від 17.11.1997 № 1290 (додаток 2 до постанови).

Позицією 58 підрозділу «Інші види виробництв» розділу XXII «Загальні професії за всіма галузями господарства » цього Списку встановлено, що працівники, які працюють на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах, мають право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю до 4 календарних днів.

НОРМАТИВНА    БАЗА

1. Наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду «Про затвердження Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин» від 26.03.2010 № 65, зареєстровано в Мін'юсті 19.04.2010 за №293/17588 (НПА0П 0.00-1.28-10)
2. ДСанПіН 3.3.2.007-98 «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин», затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 10.12.1998 №7
3.  Наказ Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження Тимчасового порядку проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи» від 09.10.2000 № 247, зареєстровано в Мін'юсті 10.01.2001 за № 4/5195 (із змінами та доповненнями)
4. ГОСТ 12.2.032-78 «ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования»

Електронно-обчислювальна машина (ЕОМ) — електронно-обчислювальна машина з необов'язковими додатковими пристроями, системними елементами (пристрої для друку, сканери, модеми, блоки безперервного живлення та інші спеціальні периферійні пристрої)

Відеодисплейний термінал (ВДТ) — частина ЕОМ, що містить пристрій для візуального відображення інформації

Периферійні пристрої (ПП) — сукупність необов'язкових додаткових пристроїв, які використовуються в процесі діяльності оператора ЕОМ (клавіатура, маніпулятор «миша», дискова система, звукова система, модем, мікрофон, принтер, сканер тощо) (Правило охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин; НПАОП 0.00-1.28-10)

Робоче місце — сукупність устаткування, що включає екранний пристрій, який може доповнюватися клавіатурою або пристроєм введення та/або програмним забезпеченням, що являє собою інтерфейс «оператор-ЕОІУІ», іншими приладами, периферійними пристроями, що включають пристрої для дискет, телефон, модем, друкувальний пристрій, тримач документів, робоче крісло і робочий стіл або робочу поверхню, а також необхідне виробниче середовище.

(Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин; НПАОП 0.00-1.28-10)

Тетяна Діордічук, 

старший науковий співробітник Державної установи «Інститут медицини праці НАМИ України», 

канд. мед. наук

КОМПЛЕКС ВПРАВ ДЛЯ ОЧЕЙ
(вправи виконують, відвернувшись від екрана)

КОМПЛЕКС ВПРАВ ДЛЯ ХРЕБТА
(кожну вправу слід виконувати 2-5 разів, поступово збільшуючи навантаження до 10 разів; комплекс вправ слід робити щодня до помітного поліпшення самопочуття, надалі — досить двох разів на тиждень)

Спеціальні вправи для тренування і розслаблення хребта поліпшують периферійний кровообіг, сприяють збереженню правильної постави, оптимальному перерозподілу м'язового навантаження під час роботи, позитивно впливають на функціональний стан внутрішніх органів, нервової системи, органів зору, допомагають подолати наслідки гіподинамії. Виконуючи вправи, не слід робити різких рухів. Треба весь час зважати на свої фізичні можливості. Амплітуду збільшувати поступово.
1. Вихідне положення — стоячи або сидячи, пальці рук стиснуті у кулаки, на рахунок «один» кулаки підвести до плечей, голову назад, на «два» — лікті догори, голову вперед. Повторити 4-6 разів у середньому темпі.
2. Вихідне положення — стоячи або сидячи, руки в сторони. Зробити 3 ривки руками: правою перед тулубом, лівою за тулубом. Повернутися у вихідне положення. Потім зробити 3 ривки руками в інший бік. Повторити 4-6 разів у швидкому темпі.
3. Вихідне положення — сидячи. На рахунок «один» голову нахилити праворуч, на «два» — вихідне положення, «три» — голову нахилити ліворуч, «чотири» — вихідне положення, «п'ять» — голову повернути праворуч, «шість» — вихідне положення, «сім» — голову повернути ліворуч, «вісім» — вихідне положення. Повторити 4-6 разів у повільному темпі.
 

Примітка. Наведено згідно з додатком 7 до ДСанПіН 3.3.2.007-98 «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин» (рекомендований).
КОМПЛЕКС ВПРАВ ДЛЯ РУК
(вправи можна робити в будь-який час протягом дня, спочатку по 2-3 рази, поступово збільшуючи навантаження до 6-10 разів)

КОМПЛЕКС ВПРАВ ДЛЯ ПОЛІПШЕННЯ МОЗКОВОГО КРОВООБІГУ
Нахили і повороти голови спричиняють механічну дію на стінки шийних кровоносних судин, підвищуючи їх еластичність. Тренування вестибулярного апарату сприяє розширенню кровоносних судин головного мозку, а дихальні вправи, особливо дихання через ніс, збільшують їх кровонаповнення. Усе це підсилює мозковий кровообіг, тим самим полегшуючи розумову діяльність