Аналіз стану питання. Умови праці у ковальсько-пресовому виробництві залежать від технологічного процесу, на який у свою чергу впливає необхідність виконання пластичної деформації металів і сплавів у гарячому або холодному стані. Причому на немеханізованих дільницях всі операції, як правило, виконуються у обмеженому просторі операторами, які піддаються одночасному впливу декількох шкідливих та небезпечних виробничих чинників, наприклад, небезпеці отримання механічних і термічних травм, ефекту «вогнища», коли на визначену частину тіла людини діє аномально висока температура, порушуються параметри мікроклімату, є наявною запиленість і загазованість повітря робочої зони, підвищені рівні шуму і вібрації, оператори перебувають у несприятливих робочих позах з підвищеним фізичним навантаженням і т.ін. [1...4].
Тому, по-перше, вимоги стосовно безпеки при виконанні ковальсько-пресових робіт повинні бути наведені у технологічних документах за ГОСТ 3.1102-81, ГОСТ 14.003-74 і в інструкціях з охорони праці. По-друге, періодично, у відповідності до діючих в Україні нормативних документів, зокрема [5...8], але не рідше ніж 2 рази у рік, необхідно проводити контрольні вимірювання повітря з метою аналізу природної і штучної вентиляції і відповідності температури, вологості, швидкості руху повітря на робочих місцях і у характерних точках виробничого приміщення. Також визначаються шумові характеристики - по ДСН 3.3.6.037-99, ГОСТ 20445-75, рівень вібрації - по ГОСТ 13731-68, ГОСТ 17772, ГОСТ 12.1.012-78, параметри освітленості - по ДБН В.2.5-28-2006, ГОСТ 24740-81.
Але, незважаючи на існуючі вимоги, стан умов праці у зазначеному виробництві не є досконалим, що позначається на показниках травматизму і професійної захворюваності. Так, наприклад, у Луганській області за 2010 р. збільшилась кількість загального травматизму у галузі машинобудування (47 випадків проти 39 у 2009 р.), металургії (66 випадків проти 47 у 2009 р.), а рівень смертельного травматизму на підприємствах у порівнянні з 2009 р. збільшився на 24,5% (з 53 випадків до 66) [9].
Постановка завдання. Виконаний аналіз показує необхідність дослідження виробничих факторів, які найбільш суттєво впливають на санітарно-гігієнічні особливості ковальсько-пресових цехів з метою визначення для них професійного ризику.
Матеріали і результати дослідження. Встановлено [10], що в умовах механізації 70% часу робочої зміни витрачається безпосередньо на ковальсько-пресові операції, під час яких енерговитрати становлять в середньому 4,5 ккал/хв (18,84 кДж/хв), 10% - на допоміжні операції з середніми енерговитратами 2 ккал/хв (8,27 кДж/хв) і 20% - на організацію виробництва і перерви на відпочинок з середніми енерговитратами 1 ккал/хв (4,19 кДж/хв). При цьому загальні енерговитрати становлять 1750 ккал/дн. (7324 кДж/дн.), що ставить ковальсько-пресові операції по інтенсивності енерговитрат на самий верхній рівень у ряді робіт помірної тяжкості.
Висока температура повітря при виконанні ковальсько-пресових робіт обумовлюється гарячими стінками печей (100-180°С) і завантажувальними вікнами (220-260°С), розігрітим металом (800-900°С) і оснащенням, а також випромінюванням тепла від підлоги, на якій розміщуються охолоджувані вироби (понад 35°С). Великі ковальські цехи відрізняються інтенсивністю випромінюваного тепла (0,5-5 ккал/см2хв, або 3,35-20,93 кДж/см2хв і вище) впродовж 55% тривалості робочої зміни. Відносна вологість в межах 15-50%, швидкість повітряних потоків в літній час змінюється від 0,4 до 1,0 м/с, тоді як в зимові місяці біля дверей вона може досягати 6 м/с.
Раніше було виконано дослідження [11] щодо проблеми толерантності до гіпертермії операторів ливарних і ковальсько-пресових цехів, в якому зроблено висновок по усереднених показниках працівників, які не враховували їхній вік, вагу, стать, що вказує, що безпечний час проведення робіт у гарячих цехах без спеціальних засобів індивідуального захисту, коли не спостерігаються видимі і відчутні наслідки впливу підвищених температур, коливаються від 1 до 43 хвилин.
Крім того, одночасна дія на робітників високих температур повітря і випромінюваного тепла призводить до підвищення температури тіла, порушення теплообміну і патологічних змін. Кількість поту, що виділяється при роботі понад 8 год, знаходиться в межах 1,5-5 л залежно від мікроклімату, витрат фізичних зусиль і адаптаційної здатності до нагріву. Це призводить до підвищених втрат солей і теплових судом. Різкі коливання параметрів мікроклімату у холодну пору року є небезпечними для здоров'я операторів.
В повітрі робочої зони можуть міститися дим, оксид і діоксид вуглецю, діоксид сірки, на концентрацію яких впливає тип палива печі, ступінь його забрудненості і тепловіддача при згоранні, тяга печі і потужність вентиляції. Виділення токсичних газів від нагрівальних печей у молотових і пресових прольотах досягає 3-7 г СО при спалюванні 1 кг природного газу, 2,2-5,2 SO2 при спалюванні 1 кг мазуту. Відомо, що при спалюванні 1 кг природного газу утворюється по 0,21 г NO і NO2, а при спалюванні 1 кг мазуту — 58 г СО, по 0,33 г NO і NO2, 0,714 г S02, з яких до 10% загальної кількості потрапляє у повітря виробничого приміщення [1].
З [1,12] відомо, що при роботі важких ковальських молотів створюється низькочастотний шум і вібрації, але може бути присутньою і високочастотна складова, в цьому випадку рівень звукового тиску знаходиться в межах 95-115 дБ. Дія вібрації є причиною органічних і функціональних розладів, що погіршують працездатність і впливають на безпеку праці.
Причинами травм можуть стати несправність або конструктивні недоліки інструментів і устаткування, а також несприятливі умови виробничого середовища, порушення правил техніки безпеки, недосконала організація праці, відсутність або невідповідність захисних пристроїв і засобів індивідуального захисту існуючим умовам праці. Однією з причин, що призводять до серйозних травм, як під час роботи, так і при зміні штампу є несподіване падіння молота, якого можна уникнути при використанні спеціальних підставок і захватів, обгороджувань педалі пуску преса. Оператори можуть отримати механічні і термічні травми очей, обличчя і рук частками, що відлітають із зони між матрицею і пуансоном.
Механічних травм і опіків можна уникнути за допомогою використання нарукавників, гетр, фартухів і спеціального взуття, виготовлених з поліфункціональних пакетів матеріалів, у т.ч. з металевими вставками [11].
Найбільш важливими нозологічними формами професійних захворювань робітників, що виникають за сприятливих для них умов або в результаті зниження загального опору організму, при здійсненні ковальсько-пресових робіт є хронічний ревматизм, опіки, розлади травного тракту (ентерит), захворювання органів дихання і запальні шкірні захворювання. До них необхідно додати і втрату слуху в результаті інтенсивної дії шуму і вібрацій, а також місцеві розлади, викликані вібраціями.
Зрозуміло, що оптимальне планування ковальсько-пресових дільниць і цехів впливає на поліпшення виробничих умов і при правильному розміщенні печей і устаткування з уникненням перенасичення ними приміщень, раціональній послідовності виробничих процесів, своєчасним транспортуванням заготовок і оброблених деталей забезпечує різке зменшення травматизму і професійної захворюваності. Крім того, для пригнічення вібрацій виробничі установки слід розміщувати на спеціально спроектованому фундаменті великої товщини, який розташовується нижче рівня виробничої споруди і має ізоляцію від усіх її елементів [12].
Темп роботи у таких цехах має бути помірним через високе стомлююче навантаження при майже постійно напруженій фіксованій робочій позі працівників, що було досліджено у [13].
У зв'язку з тим, що в останній час в Україні впроваджується відповідно до [4,14,15] ризик-орієнтований підхід у системі управління охороною праці підприємств незалежно від форми їхньої власності, виникає необхідність у визначенні професійного ризику, у тому числі для ковальсько-пресових виробництв. При одночасній дії цілого ряду, характерних для них шкідливих і небезпечних виробничих чинників, таке визначення можна виконати користуючись методикою, викладеною у [16], але з уточненнями, пов'язаними з вимогами [5, 6, 17], зокрема, тими, які стосуються чинників, що найбільше впливають на категорію тяжкості праці. У цьому випадку інтегральна оцінка тяжкості праці в балах визначається з виразу:
де UT — інтегральний показник категорії тяжкості в балах;
Хтах - елемент умов праці на робочому місці, що має найбільший бал;
— сума кількісної оцінки в балах значимих елементів умов праці без Хтах; п — кількість елементів умов праці;
10 - число, введене для зручності розрахунків.
Відповідно до величини інтегрального показника умовам праці привласнюється та або інша категорія тяжкості (табл. 1).
Залежність категорії тяжкості праці від інтегральної оцінки умов праці
Категорія тяжкості вказує на ступінь несприятливого впливу даного виду роботи на організм людини, а, отже, на ступінь зниження його працездатності. Виходячи з категорії тяжкості, дають економічні рекомендації з диференціації щодо оплати та розмірів компенсацій за несприятливі умови праці. Опис наявних при цьому шкідливих та небезпечних виробничих чинників дозволить розробити заходи щодо їхнього усунення і оздоровлення умов праці. При диференціації оплати в залежності від умов праці отримана оцінка елементів умов коригується в залежності від тривалості їхнього впливу на працівника протягом робочої зміни
де Хі - оцінка і-го елемента умов праці в балах;
t - фактична тривалість дії вихідного елемента умов праці, хв.;
tcM - тривалість зміни, хв.
Інтегральний показник тяжкості праці дозволяє визначити вплив умов праці на працездатність людини, шляхом обрахування ступеня стомлення в умовних одиницях за умови, що залежність між інтегральним показником тяжкості праці і стомленням можна виразити рівнянням
Отже, при проектуванні виробничого процесу і устаткування необхідно передбачати створення оптимального виробничого середовища та досягнення умов праці, що відповідають першій категорії тяжкості праці. Якщо устаткування має завершеність конструктивних розробок і високу продуктивність, то величина виробничого травматизму приймається рівною одиниці, і в цьому випадку UT = (1,3 - 1,0) / 0,0185 = 16,2, що характеризує проектну травмонебезпеку виробничого процесу. При поліпшенні умов праці, тобто зменшенні значення інтегральної оцінки елементів умов праці менш 16,2 бала, відбувається знижується ріст травматизму, а при погіршенні цієї оцінки (збільшенні) - росте травматизм відносно проектній травмонебезпеки.
Висновки. На основі виконаного дослідження показана можливість використання, для оцінки комплексної дії шкідливих і небезпечних виробничих чинників на робочих місцях у ковальсько-пресовому виробництві, інтегрального показника тяжкості праці, який потребує вдосконалення, оскільки він базується на енергозатратах людини-оператора, а не на категорії робіт за ступенем впливу мікрокліматичних умов на її стан. Крім того, потребує визначення при оцінці умов праці людини-оператора можливість її знаходження в оптимальних або допустимих умовах мікроклімату, що полегшило б методику паспортизації робочих місць.
Література1. Белов СВ. Безопасность производственных процессов: Справочник // СВ. Белов, В.Н. Бринза, Б.С Векшин и др. / Под общ. ред. Белова СВ. - М.: Машиностроение, 1985. - С. 57-85.
2. Вудсон У., Коновер Д. Справочник по инженерной психологии для инженеров и художников-конструкторов / Под ред. Венда В.Ф. - М.: Мир, 1968. - 517 с.
3. Гунченко О.М. Удосконалення системи управління охороною праці на машинобудівельних підприємствах: автореф. дис. ... канд. техн. наук: 05.26.01 / Гунченко Оксана Миколаївна; Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В.Даля, 2007. - 20 с
4. Касьянов Н.А. Исследование риск-ориентированного подхода в системе управления охраной труда (СУОТ) машиностроительного предприятия / Н.А. Касьянов, В.А. Медяник, О.Н. Гунченко, Д.А. Вишневский // Вісник Кременч. держ. політехн. університету. - Кременчуг: Вид-во КДПУ, 2009. - Вип. 4/2009 (57), 4.2. - С 75-77.
5. ДСН 3.3.6.042-99. Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень. - К.: МОЗ України, 1999. - 19 с. Увед. 01.01.2000.
6. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. Общие требования: стандарт / ГОСТ 12.1.005-88. - [Введ. 01.01.89] // Система стандартов безопасности труда. - М., 1999.-С. 165-239.
7. ДСН 3.3.037-99. Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку. - К.: МОЗ України, 1999. - 29 с. Увед. 01.01.2000.
8. ДБН В.2.5-28-2006. Природне та штучне освітлення. - К.: Мінстрой, 2006. -76 с. Чинний з 10.01.2006.
9. Состояние промышленной безопасности, охраны труда на предприятиях Луганской области и итоги надзорной деятельности за 2010 г. // Информационно-аналитическая справка. - Луганск: Территориальное управление Госгориромнадзора по Луганской области, 2011. - 67 с.
10. Кадариу Г. Кузнечно-прессовое производство // Энциклопедия по безопасности и гигиене труда / Пер. с англ. - М.: Профиздат, 1986. - С. 1061-1063.
11. Касьянов М.А., Арлинский О.Ю. Исследование проблемы толерантности к гипертермии операторов литейных и кузнечно-прессовых цехов // Ресурсозбер. технолог, вироби, та обр. тиском матер, у машинобуд. 36. наук. пр. - Луганськ: вид-во СНУ ім. В.Даля, 2009. - С. 325-332.
12. Рей А.Р., Вишневский Д.А. Общая вибрационная нагрузка на оператора манипулятора технологической линии ковочного молота // Вісник СНУ ім. В. Даля. -Луганськ: вид-во СНУ ім. В.Даля, 2010. - № 3(145). 4.2. - С. 40-43.
13. Касьянов М.А., Андріанова О.О., Вишневський Д.О. Дослідження стомлюючого навантаження при напруженій фіксованій робочій позі працівників виробництв з обробкою металів тиском // Вісник СНУ ім. В.Даля. - Луганськ: Вид-во СНУ ім.В.Даля, 2009.-№ 11 (141). 4.2. -С. 116-122.
14. OHSAS 18001:2007 Системы менеджмента безопасности и охраны здоровья. Требования. — Режим доступа: http://www.klubok.net/downloads-index-req-viewdownloaddetails-lid-263.html - Введен в действие 31.07.2007.
15. Руководство по системам управления охраной труда МОТ-СУОТ 2001 ILO-OSH 2001 // Охрана труда. - К., 2008. № 5(167). // Библиотека специалиста по охране труда. - К.: Основа, 2008. № 5(29). - С. 2-12.
16. Воронова В.М., Егель А.Э. Определение категории тяжести труда. -Оренбург: ГОУ ОГУ, 2004. - 18 с.
17. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу / ГН 3.3.5-8.6.6.1-2002, затв. Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 528 від 27.12.2001 р. - Режим доступу: http://document.ua/gigienichna-klasifikacija-praci-za-pokaznikami-shkidlivosti--nor4882.html
Медяник В.А.. Рамазанов С.К.. Вишневский Д.А., Арлинский О.Ю. ОПРЕДЕЛЕНИЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО РИСКА В КУЗНЕЧНО-ПРЕССОВЫХ ЦЕХАХ
Исследованы вредные и опасные факторы в кузнечно-прессовом производстве, обоснована необходимость внедрения риск-ориентированного подхода при оценке условий труда.
Ключевые слова: условия труда, вредные и опасные факторы, профессиональный риск, категория тяжести труда, интегральный показатель.Mcdyanik V.A., Ramasanov S.K., Vishnevskiy D.A., Arlinskiy O.Y. DEFINITION OF PROFESSIONAL RISK IN THE SMITH-PRESS SHOPS
The harmful and dangerous factors in the smith-press manufacture are investigated, the necessity of introduction risk - guided of the approach is proved at a rating of working conditions.
П`ятниця, 26.04.2024
