Віталій Присяжнюк, начальник відділу УкрНДІ цивільного захисту, підполковник служби цивільного захисту

Пожежі на об’єктах лікувально-профілактичних закладів (далі — ЛПЗ) дуже складні щодо проведення евакуації людей, які можуть перебувати у важкому стані.

1. Пожежна безпека як складова охорони праці в медичній галузі

1.1. В установах Міністерства охорони здоров’я кількість пожеж є досить великою (до 100 випадків щорічно), завдані ними матеріальні збитки сягають 400 тисяч гривень. Основними причинами пожеж є невиконання керівниками та посадовими особами цих закладів своїх обов’язків із забезпечення протипожежного захисту підвідомчих об’єктів та ігнорування встановлених законодавством вимог пожежної безпеки.
1.2. Основний комплекс протипожежних заходів у медичному закладі повинен включати:
— погодження проектів будівництва та реконструкції із пожежною інспекцією;
— відкриття новобудов або реконструйованих споруд лише після дозволу пожежної інспекції;
— експлуатацію споруд, обладнання та механізмів відповідно до протипожежних вимог;
— виконання будь-яких робіт лише підготовленими, зокрема, з питань пожежної безпеки, фахівцями;
— установлення адміністративної відповідальності керівників усіх структур (головний лікар, завідувачі відділень та служб) за адекватне виконання необхідних протипожежних заходів;
— проведення протипожежного інструктажу персоналу та пацієнтів;
— забезпечення споруд (відділень) засобами пожежно-охоронної сигналізації та пожежогасіння;
— створення в закладі відповідних структур пожежогасіння, добровільних дружин та ланок пожежогасіння;
— затвердження заходів протипожежної профілактики.
1.3. Профілактика пожеж є справою не тільки керівників закладів та їхніх відділень. Лише добросовісне виконання кожним медичним праців­ником своїх функціональних обов’язків на підставі суворого дотримання правил по­жежної безпеки зумовлює надійну профілактику пожеж. Це також відноситься до пацієнтів, які повинні бути ознайомлені з правилами перебування у лікувально-профілактичних закладах та дотримувати­ся протипожежних вимог.
1.4. У справі профілактики пожеж велику роль відіграє громадськість. Саме вона створює первинні ланки та пости пожежогасіння. Активісти первинних ланок пожежогасіння разом із керівником структурного підрозділу лікувально-профілактичного закладу:
— розробляють плани заходів з профілактики пожеж;
— слідкують за дотриманням вимог пожежної безпеки;
— контролюють наявність засобів пожежогасіння, їхню справність та своєчасну заміну;
— засвоюють правила роботи із засобами пожежогасіння та правила поведінки під час пожеж;
— оформляють відповідні наочні та агітаційні матеріали.

2. Обов’язки ЛПЗ у галузі пожежної безпеки

2.1. Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних, технічних, медичних та ціло­го ряду інших заходів, спрямованих на попередження пожеж, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових витрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для швидкого виклику пожежних під­розділів та успішного гасіння пожеж.
2.2. Власники підприємств зобов’язані:
— розробляти комплексні заходи із забезпечення пожежної безпеки, впрова­джувати досягнення науки й техніки та позитивний досвід пожежогасіння;
— відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти і затверджу­вати положення, інструкції та інші нормативні акти підприємства, здійснювати постійний контроль за їх реалізацією;
— забезпечувати дотримання протипожежних вимог, стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду;
— організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропа­ганду заходів щодо їх забезпечення;
— у разі відсутності в нормативних актах вимог, необхідних для забезпечення пожежної безпеки, вживати відповідних заходів, погоджуючи їх з органами державного пожежного нагляду;
— утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту і зв’язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;
— створювати у разі потреби згідно із встановленим порядком підрозділи пожежної охорони та необхідну для їх функціонування матеріально-технічну базу;
— подавати на вимогу державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки об’єктів;
— здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення і гасіння пожеж та використання для цієї мети виробничої автоматики;
— своєчасно інформувати пожежну охорону про несправності пожежної техніки, систем протипожежного захисту та водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на своїй території;
— проводити службове розслідування випадків пожеж.
2.3. Фінансування робіт у разі нового будівництва, реконструкції, реставрації, капі­тального ремонту будинків та інших об’єктів, розширення і технічного переоснащен­ня підприємств може проводитися лише за наявності позитивного висновку комплекс­ної експертизи державного пожежного нагляду.
2.4. Початок роботи новоствореного підприємства, введення в експлуатацію нових або реконструйованих виробничих, житлових та інших об’єктів, впровадження нових технологій, передача у виробництво зразків нових пожежонебезпечних машин, меха­нізмів, устаткування та продукції, оренда будь-яких приміщень без дозволу органів державного пожежного нагляду забороняється.
2.5. Посадові та фізичні особи, винні у порушенні встановлених правил, несуть адміністративну, кримінальну або іншу відповідальність відповідно до чинного законодавства.

3. Організаційні заходи із забезпечення пожежної безпеки

3.1. Керівник підприємства повинен визначити обов’язки посадових осіб щодо забез­печення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту. Обов’язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту мають бути відображені у відповідних посадових доку­ментах (функціональних обов’язках, інструкціях, положеннях тощо).
3.2. На кожному підприємстві з урахуванням його пожежної небезпеки наказом (ін­струкцією) повинен бути встановлений відповідний протипожежний режим, в тому числі визначені:
— можливість (місце) куріння, застосування відкритого вогню та побутових на­грівальних приладів;
— порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних (в тому числі зварю­вальних) робіт;
— правила проїзду та стоянки транспортних засобів;
— порядок прибирання горючого пилу та відходів, зберігання промасленого спецо­дягу й шмаття, очищення повітроводів вентиляційних систем від горючих відкладень;
— порядок відключення від мережі електрообладнання при пожежі;
— порядок огляду та зачинення приміщень після закінчення роботи;
— порядок проходження посадовими особами навчання та перевірки знань з по­жежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та за­нять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення;
— порядок організації експлуатації і обслуговування наявних технічних засобів протипожежного захисту (протипожежного водопроводу, насосних станцій, вогнегасників тощо);
— дії працівників у разі виявлення пожежі.
3.3. Для об’єктів з перебуванням людей вночі (лікарні тощо) інструкції мають передбачати два варіанти дій відповідно у денний та нічний час.
3.4. З метою залучення працівників до проведення заходів щодо запобігання пожежам, організації їх гасіння на підприємствах створюються добровільні пожежні дружини та добровільні пожежні команди згідно з існуючим положенням.
3.5. Усі працівники при прийнятті на роботу і за місцем здійснення професійної ді­яльності повинні проходити інструктаж з питань пожежної безпеки (вступний, пер­винний, повторний на робочому місці, позаплановий та цільовий). Посадові особи до початку виконання своїх обов’язків і періодично один раз на 3 роки мають проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки.
Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання і перевірку знань з питань по­жежної безпеки, забороняється. Обслуговуючий персонал лікувально-профілактич­них закладів зі стаціонаром і закладів медичної освіти повинен кожного року проходити курс навчання правилам пожежної безпеки за відповідною програмою.

4. Основні вимоги щодо пожежної безпеки в ЛПЗ

4.1. У багатоповерхових лікувально-профілактичних закладах палати для важкохво­рих і дітей повинні розміщуватися на нижніх поверхах. Палатні відділення дитячих лікарень слід розміщувати не вище п’ятого поверху, палати для дітей у віці до 7 років — не вище другого поверху (за винятком випадків, обумовлених будівельними нормами).
4.2. Лікарні та інші лікувальні заклади з постійним перебуванням важкохворих, не здатних самостійно пересуватися, повинні забезпечуватися ношами, виходячи з роз­рахунку одні ноші на 5 хворих. Не допускається розміщувати палатні відділення, по­логові, операційні, процедурні кабінети у підвальних та на цокольних поверхах. Від­стань між ліжками у лікарняних палатах має становити не менше 0,8 м, ширина центрального проходу має становити не менше 1,2 м. Тумбочки, стільці та ліжка не повинні захаращувати виходи та проходи.
4.3. Подача кисню хворим, як правило, має здійснюватися централізовано, з установленням балонів (не більше 10) за межами будівлі лікувального закладу в прибудовах з негорючих матеріалів або з центрального кисневого пункту (якщо кількість балонів складає понад 10). Допускається встановлювати один кисневий балон біля зовніш­ньої негорючої стіни будівлі закладу у металевій шафі. Центральний кисневий пункт слід розміщувати в будівлі, що стоїть окремо, на відстані не менше 25 м від будівель з постійним перебуванням хворих.
4.4. За відсутності централізованого постачання кисню порядок користування кисневими подушками визначається наказом (розпорядженням) адміністрації лікувального закладу.
4.5. Встановлення кип’ятильників, водонагрівачів і титанів, стерилізація медичних інструментів та перев’язувальних матеріалів, прожарювання білизни, а також розігрів парафіну й озокериту допускається лише у спеціально пристосованих для цієї мети приміщеннях. Стерилізатори для кип’ятіння інструментів і перев’язувальних матеріалів повинні мати закриті нагрівачі (спіралі). Опорні поверхні стерилізаторів мають бути негорючими.
4.5. Стерилізатори з повітряним прошарком між опорною поверхнею та днищем також мають встановлюватися на негорючій основі.
4.6. В лабораторіях, на постах відділень, в кабінетах лікарів і старших медсестер допускається зберігання у спеціальних негорючих шафах, які замикаються, не більше З кг медикаментів і реактивів, які відносяться до категорії легкозаймистих та горючих речовин (спирт, ацетон, ефір тощо), з обов’язковим урахуванням їхньої сумісності.
4.7. Матеріали та речовини у коморах, аптечних складських приміщеннях необхідно зберігати суворо за асортиментом, при цьому не допускається спільне зберігання легкозаймистих речовин з іншими матеріалами. В аптеках, розміщених у будівлях іншого призначення (в тому числі у лікарняних корпусах), загальна кількість легкозаймистих та горючих медикаментів, реактивів (спиртів, ефірів тощо) не повинна перевищувати 100 кг.
4.8. Архівосховища рентгенівської плівки місткістю понад 300 кг мають розміщуватися в окремо розташованих будівлях. Відстань від архівосховищ до сусідніх будівель повинна становити не менше 15 м. Якщо кількість плівки становить менше 300 кг, дозволяється розміщення архівосховища у приміщеннях будівель лікувальних закладів, відгороджених протипожежними стінами та перекриттями.
4.9. В одній секції архівосховища допускається зберігати не більше 500 кг плівки. Кожна секція повинна мати самостійну витяжну вентиляцію та природне освітлення із співвідношенням площі вікон до площі підлоги не менше 1:8. Двері з секції повинні відчинятися назовні. Карниз даху над вікнами сховища має бути негорючим.
4.10. Архіви повинні мати центральне водяне опалення. У сільській місцевості за наявності печей топкові отвори та засувки слід влаштовувати з боку коридору. У приміщеннях сховища забороняється встановлювати електрощити, електричні дзвінки та штепсельні з’єднання. В неробочий час електропроводка у сховищах повинна бути знеструмлена.
4.11. Допускається зберігання плівок та рентгенограм за межами архіву, коли їхня кількість у приміщенні не перевищує 4 кг. У цьому випадку плівки та рентгенограми необхідно зберігати в металевій шафі (ящику) не ближче 1 м від опалювальних приладів. У приміщеннях, де встановлені такі шафи, забороняється куріння та застосування електронагрівальні прилади будь-яких типів.
4.12. Архівосховища обладнуються металевими або дерев’яними, обшитими залізом по негорючому теплоізоляційному матеріалу фільмостатами (шафами), розділеними на секції завглибшки й завдовжки не більше 0,5 м. Кожна секція повинна щільно зачи­нятися дверцятами. Відстань від фільмостатів (шаф) до стін, вікон, стелі та підлоги повинна бути не менше 0,5 м.

У будівлях лікувально-профілактичних закладів не допускається:
— розміщувати в корпусах з палатами для хворих приміщення, не пов’язані з лікувальним процесом (крім визначених нормами проектування) або здавати приміщення в оренду під інше призначення;
— здійснювати подачу кисню в лікарняні палати зa допомогою гумових та пластмасових трубок, а також трубопроводами, котрі мають нещільні місця у з’єднаннях;
— прокладати киснепроводи у підвалах, підпіллях, каналах, а також під будівлями і спорудами;
— влаштовувати топкові отвори печей в лікарняних палатах;
— розміщувати в підвальних та на цокольних поверхах майстерні, склади, комори для зберігання пожежо- та вибухонебезпечних речовин і матеріалів, а також легкозаймистих та горючих речовин;
— використовувати гасниці або примуси для стерилізації медичних інструментів;
— підігрівати парафін і озокерит безпосередньо на вогні (слід застосовувати лише спеціальні підігрівачі);
— розміщувати хворих, коли їх кількість перевищує 25, у дерев’яних будівлях з пічним опаленням;
— встановлювати ліжка в коридорах, холах та на інших потенційних шляхах евакуації;
— користуватися прасками, електроплитами, іншими електронагрівними приладами в лікарняних палатах та інших приміщеннях, де перебувають хворі (для цього мають бути виділені спеціальні приміщення);
— застосовувати настільні гасові лампи (як виняток допускається застосування ліхтарів типу «летюча миша»).

5. Дії працівників ЛПЗ у випадку пожежі

5.1. У разі виявлення пожежі (ознак горіння) кожний громадянин зобов’язаний:
— негайно повідомити про це телефоном пожежну охорону, назвавши при цьому адресу об’єкта та вказавши кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей та повідомивши своє прізвище;
— вжити (у разі можливості) заходів щодо евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей;
— якщо пожежа виникла на підприємстві, повідомити про неї керівника або відповідну компетентну посадову особу та (або) чергового по об’єкту;
— у разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газорятувальну тощо).
Посадова особа об’єкта, що прибула на місце пожежі, зобов’язана:
— перевірити, чи викликана пожежна охорона (продублювати повідомлення), довести подію до відома власника підприємства;
— у разі загрози життю людей негайно організувати їх рятування (евакуацію), використовуючи для цього наявні сили та засоби;
— видалити за межі небезпечної зони всіх працівників, не пов’язаних з ліквіда­цією пожежі;
— припинити роботи у будівлі (якщо це допускається технологічним процесом виробництва), крім робіт, пов’язаних із заходами щодо ліквідації пожежі;
— здійснити у разі необхідності відключення електроенергії (за винятком систем протипожежного захисту), призупинення систем вентиляції в аварійному та суміжних з ним приміщеннях (за винятком при­строїв протидимного захисту) та запровадити інші заходи, що сприяють запобіганню розвитку пожежі та задимленості будівлі;
— перевірити включення оповіщення людей про пожежу, установок пожежогасіння та протидимного захисту;
— організувати зустріч підрозділів пожежної охорони, надати їм допомогу у виборі найкоротшого шляху для під’їзду до осередку пожежі і джерел води;
— одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію та захист матеріальних цінностей;
— забезпечити дотримання техніки безпеки працівниками, які беруть участь у гасінні пожежі.
5.2. По прибутті на пожежу пожежних підрозділів повинен бути забезпечений безперешкодний їх доступ на територію об’єкта, за винятком випадків, коли відповідними державними нормативними актами встановлений особливий порядок допуску.
5.3. Після прибуття пожежного підрозділу адміністрація та технічний персонал медичного закладу зобов’язані брати участь у консультуванні керівника гасіння про конструктивні та технологічні особливості об’єкта, де виникла пожежа, прилеглих будівель, організувати залучення до вжиття необхідних заходів, пов’яза­них із ліквідацією пожежі та попередженням її розвитку, сил та засобів об’єкта.