МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ
ЛИСТ

від 20.09.2013 р. N 3502-06/33294-16

Частиною другою статті 13 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" (далі - Закон) встановлено вичерпний перелік місць, в яких забороняється куріння тютюнових виробів.

Відповідно до частини третьої зазначеної статті забороняється, крім спеціально відведених для цього місць, куріння тютюнових виробів:

у приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності;

у приміщеннях готелів та аналогічних засобів розміщення громадян;

у приміщеннях гуртожитків;

в аеропортах та на вокзалах.

При цьому власник, уповноважені ним особи або орендарі відповідних споруд чи окремих приміщень зобов'язані відвести спеціальні місця для куріння, сумарна площа яких не має перевищувати 10 відсотків загальної площі відповідної споруди чи приміщення, обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, а також розмістити інформацію, передбачену частиною п'ятою цієї статті.

У спеціально відведених для куріння місцях розміщується наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!".

Відповідно до частини четвертої цієї статті Закону у місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!".

З аналізу зазначених норм Закону вбачається, що поняття "місця та заклади, де куріння заборонено" використане у тому розумінні, в якому воно розкрито через перелік таких місць, наведений у частині другій, що виключає можливість поширювати вимоги, викладені у частині четвертій цієї статті, на об'єкти, не перелічені у статті 13 Закону.

Виходячи із зазначеного, спеціально відведене місце для куріння не може розміщуватися на вулиці, оскільки частина (площа) вулиці не входить до переліку місць та закладів, у яких повинні бути спеціально відведені для цього місця, обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, та розміщено відповідну інформацію, передбачену частиною п'ятою зазначеної статті Закону.

Окрім того, у разі неможливості відведення спеціального місця для куріння у місцях, зазначених у частині третій статті 13, куріння тютюнових виробів у цих приміщеннях забороняється.

Стосовно накладення фінансових санкцій

Згідно з вимогами статті 20 Закону за порушення норм цього Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, застосовує фінансові санкції до суб'єктів господарювання, зокрема, у разі невідведення спеціальних місць для куріння, необладнання їх витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, нерозміщення інформації, передбаченої частиною п'ятою статті 13 цього Закону.

Відповідно до Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 р. N 465 (далі - Положення), Держспоживінспекція входить до системи органів виконавчої влади і реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Для виконання покладених завдань Держспоживінспекція має право в установленому порядку, зокрема, накладати відповідно до законодавства адміністративні стягнення та застосовувати адміністративно-господарські санкції, застосовувати фінансові санкції до суб'єктів господарювання в разі порушення ними законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення.

Фінансові санкції за порушення зазначеної вимоги Закону застосовуються до суб'єктів господарювання Держспоживінспекцією, незалежно від кількості невідведених та не обладнаних належним чином спеціальних місць для куріння, у яких не розміщена інформація, передбачена частиною п'ятою статті 13 цього Закону.