ОХОРОНА ПРАЦІ - головна і планова
Який керівник краше вирішує питання охорони праці і який працівник дотримується всіх вимог безпеки? Рекомендації, як ефективно організувати О/ОП на підприємстві.

Зіновій Яремко, завідувач, Оксана Третяк,асистент (кафедра безпеки життєдіяльності Львівського національного університету імені І. Франка)
Серед чинників, які сьогодні спричиняють нещасні випадки на виробництві, на першому місці — організаційні. Тому однією із найважливіших умов створення безпечних і здорових умов праці на об'єкті господарювання є високий рівень організаторської роботи па основі сучасних методів управління охороною праці та їх постійне вдосконалення.
В організаторській роботі будь-якого керівника можна виділити чотири групи завдань — головні та другорядні, термінові і нетермінові. І Поділ на головні та другорядні завдання залежить від критерію мотивації управлінської діяльності керівника, а поділ на термінові і нетермінові — від його вміння організувати колектив на виконання поставлених завдань. Ідеальний варіант господарської діяльності будь-якого об'єкта господарювання — усі завдання головні та нетермінові. Визнання важливості усіх видів робіт, у тому числі — з питань охорони праці, та їх планове (нетермінове) виконання є запорукою успішної і стабільної діяльності об'єкта господарювання із збереженням працездатності працівників. Проте зазвичай так не буває — виникають і термінові завдання, і необхідність визнати деякі з них другорядними.
Проведені дослідження свідчать, що найуспішнішими бувають ті суб'єкти господарювання, які на вирішення головних і нетермінових завдань витрачають 65 — 70% робочого часу, головних і термінових — 20—25%, другорядних і термінових - близько 15%, а другорядних і нетермінових — менше 1%. Зменшення частки робочої о часу на виконання головних та нетермінових завдань і збільшення на виконання інших не сприяє успішності та стабільності господарської діяльності.
Досвід показує, ідо завдання, спрямовані па покращання умов праці зазвичай потрапляють у групу другорядних і термінових завдань, вирішення яких характеризується низькою якістю як через обмаль коштів для другорядних завдань, так і обмаль часу для виконання термінових. Тому роль керівника є дуже вагомою у вирішенні цих завдань, і Закон «Про охорону праці > чітко встановлює його особисту відповідальність за гарантування безпечних та здорових умов праці.
За критерієм мотивації управлінської діяльності виділяють два типи керівників. Для першого мотивацією є відповідальність за розвиток і стабільність об'єкта господарювання, професійне самопожертвування та відмова від індивідуальних цілей, якщо вони не співпадають з корпоративними. Для другого типу головним мотивом керівництва є самоствердження та прагнення до особистого благополуччя. Очевидно, що тільки від керівника першого тину можна очікувати належного вирішення питань з охорони праці. Але не завжди, а за певних умов. коли він створює у колективі психологічне середовище взаємної довіри, взаємодопомоги, взаємної поваги, відвертого спілкування та визнання протиріч як засобу до вдосконалення керівництва.
Для успішного керівництва, гарантування безпечних і здорових умов праці керівник у доборі кадрів повинен враховувати, що існують чотири групи спеціалістів, а саме: А — вміє працювати і бажає працювати; Б — бажає працювати, але не вміє; В — вміє працювати, але не бажає і І" — не вміє працювати і не бажає. Виходячи з цих критеріїв, керівник формує* стратегію відносин із співробітниками - створює ідеальні умови для роботи представників групи А. забезпечує умови для підвищення кваліфікації групи Б, вишукує способи мотивації до праці у групи В і Обґрунтовує умови для звільнення представників групи Г.
В умовах ринкової економіки ефективне вирішення питань охорони праці грунтується на розв'язанні компромісу між соціальною відповідальністю держави та економічною доцільністю господарської діяльності. Можна так високо піднести державні вимоги до охорони праці, що будь-яка господарська діяльність буде економічно необгрунтованою. А можна так низько їх опустити, то соціальна функція держави буде знецінена. Встановлення адекватної межі у цьому компромісі па основі наукових досліджень ефективності заходів з охорони праці сприятиме успішному соціально-економічному розвитку країни.