Медсестра на виробничих підприємствах Франції не просто знаходиться в положенні «робоче місце» і сидить до моменту «сумного виклику», а регулярно проводить перевірки стану робочих місць, робить зауваження щодо виявлених небезпечних факторів і підвищених ступенів ризику. Вона знає абсолютно всіх співробітників, їхні проблеми зі здоров'ям, тим самим сприяє створенню в колективі атмосфери довіри. Таким чином, медсестра виробничих об'єктів вносить вагомий внесок у досягнення мінімальних показників травматизму в цій країні. Також медсестра зобов'язана стежити не тільки за фізичним станом працівників, але і за психологічним. Однак так було не завжди.

---

---

У Франції в 1994 були створені спеціальні курси для медсестер, які працюють на промислових підприємствах. Це рішення було викликано у зв'язку з результатами аналізу продуктивності та повноти надання медичної допомоги постраждалим на виробництві. Ряд випадків показав, що загальної освіти медичному персоналу, який працює на підприємствах, не достатньо та існує необхідність значної кількості специфічних, додаткових знань. Звичайна медична сестра вчилася спілкуватися і взаємодіяти тільки з лікарями, але не з працівниками. І тепер у Франції затверджені 7 інститутів виробничої медицини, які випускають підготовлений медичний персонал для роботи в промислових умовах. По закінченню додаткового навчання медпрацівник отримує університетський диплом за фахом «Охорона здоров'я на виробництві». Варто відзначити, що на такого роду заняття приходять вже навчені люди по загальному курсу молодшого медичного персоналу і мають відповідний диплом. І цікаво те, що керівники підприємств, будучи зацікавленими в досвідченому, підготовленому медичному персоналі, самі ведуть їх за руку до університетів. Проходження програми розраховано або на 1 рік, або на 2, в залежності від бажання студента.

Що ж вона з себе представляє Програма за спеціальністю «Охорона здоров'я на виробництві»? Навчання включає в себе 6 циклів по 40 годин кожен. Цикли мають назви:
загальні відомості про підприємство, його персоналі, особливостей виробництва, юридичних та організаційних аспектах охорони здоров'я на виробництві;
виявлення, аналіз і оцінка професійних ризиків;
основні типи захворювань і психологія праці; медичні наслідки професійних ризиків,
заходи по ергономіці і епідеміології і збір даних, оцінка та розробка заходів з охорони здоров'я працівників; технологія спілкування;
методи з розробки спільних заходів;
надання невідкладної допомоги.

Перед початком кожного циклу видається роздрукований курс лекцій, які були складені досвідченими фахівцями в цій області. Крім контролю над якістю знань кожен університет організовує для слухачів практичні заняття на підприємстві. Вони є в кожному циклі і тривають мінімум 7 годин під керівництвом наставника-викладача. Їх мета - на практиці показати дію лекційного матеріалу. До кінця практики кожного циклу студент самостійно виконує практичне завдання.
Епілогом навчання є дипломна робота, яку студент-медик захищає в присутності головної комісії. Тему новобранець вибирає разом з виробничим лікарем або з керівником підприємства, на якому він буде працювати. У дипломній роботі повинні бути озвучені методи вирішення порушеної проблеми, чітко визначені причини її виникнення. Після успішного захисту урочисто вручається диплом «Охорона здоров'я на виробництві».

Але потрібно сказати, що як показує французька практика, окрему самостійну робочу точку медсестри з повним робочим днем ​​доцільно тримати, якщо на підприємстві працюють понад 200 осіб. У разі меншої кількості працівників, обов'язки молодшого медичного персоналу виконує інженер з охорони праці.

Як бачимо, нічого надприродного в цих курсах немає. Однак користі дуже і дуже багато. Виграють усі - і працівник, і роботодавець, і держава.

---

---