Перша така машина - це, фактично, паровий насос, в який запрягли бензо-електричного "коня" компанії «Lohner-Porsche» з двигуном  30 к.с.
Такі пожежні електромобілі мали перевагу перед звичайною технікою тих часів у швидкості виїзду по тривозі, шляховий швидкості, а також у готовності до роботи на місці пожежі завдяки встановленому механічного приводу для заповнення водою рукавів і циліндрів насосу (Як відомо, перед тим, як почати качати воду - насос повинен бути заповнений водою. Інакше він просто не запрацює, не зуміє створити достатнє розрідження. За звичай це робиться за допомогою відер з водою, ну а перові насоси спочатку комплектувалися ручними поживними насосиками. Що при навіть найбільшому старанні пожежних вимагало до півгодини для наповнення рукавів і циліндрів. Після автомобілізації час підготовки попередньо розтопленого парового насоса скоротилося до трьох хвилин).
Ці передньопривідні пожежні машини з електротрансмісією компанії «Lohner-Porsche» заступили на "бойове чергування" 18 квітня 1905 року в пожежну частину району Зиммеринг міста Відень. Чому саме ця частина отримала сучасну техніку? Швидше за все, тому що там розташовувалося над-небезпечне виробництво коксового газу, який у ті часи використовувався в якості палива для освітлення і опалення Відню.
Відомо, що такі автомобілі прослужили, як мінімум до кінця Першої Світової. Але після розпаду Австро-Угорщини їх сліди губляться.