Покрівельні роботи, як олин з видів робіт на висоті, пов'язані з підвищеним ризиком. Автор розглядає основні вимоги до організації безпечної прані під час проведення покрівельних робіт на похилій покрівлі.

Покрівельні роботи як комплекс робіт з улаштування або приведення у робочий стан покрівельного покриття є одним із видів робіт на висоті. Особливо високим є ризик проведення робіт на дахах з похилою покрівлею.
Базові вимоги щодо улаштування дахів встановлює ДБН В.2.6-14-97 «Конструкції будівель і споруд. Покриття будинків і споруд». Вимоги щодо влаштування та безпечного відновлення покрівель з листової сталі, черепиці, кольорових металів, матеріалів, виготовлених із деревини покрівлі (дранка, ґонт, тес), а також покрівель маківок, бань, шпилів та інших завершень споруд на пам'ятках архітектури визначає ДБН В.3.2-1-2004 «Реконструкція, ремонт, реставрація об'єктів невиробничої сфери. Реставраційні,  консерваційні та ремонтні роботи на пам'ятках культурної спадщини».
Вимоги безпеки праці під час проведення покрівельних робіт визначає більшість нормативних документів, пов'язаних з проведенням робіт на будівлях та спорудах, у тому числі Правила охорони праці під час виконання робіт на висоті (НПАОП 0.00-1.15-07), Правила охорони праці при будівництві та ремонті об'єктів житлово-комунального господарства (НПАОП 45.2-1.02-90), Правила безпечної експлуатації житлових і громадських будівель (НПАОП 45.21-1.04-79). а також ДСТУ Б.А.3.2-11:2009 «Роботи покрівельні та гідроізоляційні. Вимоги безпеки».
До покрівельних робіт допускається особа, яка має відповідну професійну підготовку, пройшла навчання, перевірку знань та інструктажі з питань охорони праці та пожежної безпеки, медичний огляд з допуском до робіт на висоті. До початку робіт з небезпечними речовинами (бітумом, мастикою) та пов'язаними з ними засобами виробництва робітники повинні пройти відповідний інструктаж з охорони праці. У разі залучення до верхолазних робіт покрівельник повинен мати допуск до роботи з верхолазним спорядженням.
Покрівельні роботи проводяться за нарядом-допуском. Вимоги до технологічного процесу проведення покрівельних робіт повинні бути викладені в проектно-технологічній документації (проекті виконання робіт, технологічній карті), з якою попередньо ознайомлюють працюючих. Робітники допускаються на покрівлю за умови перевірки відповідальним керівником робіт технічного стану даху, визначення способів і місць закріплення засобів захисту під-час роботи на висоті (запобіжного пояса, страхувальної мотузки або каната). Страхувальна мотузка повинна закріплюватись за надійні конструктивні елементи даху (монтажні петлі, скоби тощо).
Роботи на покрівлі виконуються окремими захватками. У разі виконання робіт на покрівлі двома бригадами відстань між ними повинна бути не менше 10 м, при цьому проведення робіт по одній вертикалі забороняється. На час виконання робіт небезпечні зони біля будівлі огороджуються". Покрівельні роботи проводяться у світлий час доби, а у разі необхідності проведення робіт у темний час доби робоча зона інішшна мати відповідне
освітлення.
Роботи на відстані по висоті 1,3 м і більше від поверхні грунту, перекриття або робочого настилу і на відстані менше ніж 2 м від межі перепаду по висоті виконуються за наявності тимчасових або стаціонарних (парапетних) захисних огороджень. За відсутності цих огороджень на плоскій та незалежно від наявності огороджень на похилій покрівлі є обов'язковим використання засобів захисту при роботі на висоті. Підчас робіт на покрівлі використовують взуття тільки на неслизькій підошві (п. 2.22 ДБН В.2.6-14-95».
Для проходу по покриттю, не розрахованому на навантаження від працюючих (наприклад, по черепичних і азбоцементних покрівлях), та на всіх похилих покрівлях повинні застосовуватися переносні ходові трапи масою кожний до ЗО кг (як виняток — дерев'яні драбинки), завширшки не менше 0,3 м з поперечними планками для упору ніг. Трапи мають бути надійно закріплені. Прорізи на покрівлі закривають надійними щитами або огороджують. Струмонесучі елементи, що знаходяться на покрівлі, розташовують таким чином, шоб унеможливити контакт з ними (підняти на безпечну висоту або ізолювати).
Приймати матеріали на покрівлі з вантажопідйомного механізму дозволяється тільки на інвентарні, надійно закріплені площадки з перильним огородженням. Забороняється підтягувати матеріали, перехилившись через перила — для цього потрібно користуватися спеціальними гаками довжиною 1,5 — 2 м.
Для безпечного зберігання матеріалів на покрівлі улаштовують спеціальні настили або користуються інвентарними иідстакками. Дрібні елементи і деталі покрівель повинні подаватися на покрівлю у спеціальній тарі (наприклад, контейнері). На робочих місцях запас матеріалів, що містять небезпечні речовини, не повинен перевищувати змінної потреби. Засоби виробництва та матеріали закріплюють або прибирають з покрівлі для запобігання скочуванню і здуванню вітром під час перерв у роботі. Забороняється скидати з покрівлі залишки матеріалів, інструмент, сміття тощо.
Виправляння покрівельних матеріалів, їх обрізання та інші заготівельні операції повинні виконуватись у робочій зоні, де не діють небезпечні виробничі чинники (свердління отворів та відрізання доцільно виконувати заздалегідь).
Покрівельник не повинен виконувати роботи, що потребують упору в конструкції споруд, на висоті з приставних драбин або стрем'янок. Покриття оголовків димоходів та улаштування зонтів вентиляційних каналів виконують із засобу підмощування, надійно прикріпленого до елементів покрівлі.
Забороняється виконання покрівельних робіт під час ожеледі, туману, снігопаду, що виключає видимість у межах фронту робіт, грози та вітру швидкістю 15 м/с і більше.

Джерело: ohoronapraci.kiev.ua ОХОРОНА ПРАЦІ  2/2012

---