У Сполучених Штатах Америки
тестують домашні сповіщувачі
Американська телекомпанія WHNT з
міста Хантсвілл, штат Алабама, провела
тестування двох типів автономних димових пожежних сповіщувачів,
найчастіше застосовуваних у приватних будинках. Результати тестування
настільки вразили журналістів, що вони вирішили їх оприлюднити
якнайширше.
На ринку Сполучених Штатів представлені два типи автономних димових пожежних сповіщувачів, конструкція яких заснована на різних фізичних принципах виявлення диму (радіоізотопні та електронно-оптичні). - Іонізаційний (радіоізотопний) димовий пожежний сповіщувач - має в своєму складі невелику кількість радіоактивної речовини між двома електрично зарядженими пластинами. Радіоактивний матеріал іонізує повітря в робочій камері сповіщувача, внаслідок чого виникає електричний струм між пластинами. При попаданні диму в робочу камеру, заряджені частинки «прилипають» до часток диму, струм зменшується, сповіщувач спрацьовує.
- Фотоелектричний (оптико-електронний) димовий пожежний сповіщувач - принцип дії заснований на розсіюванні інфрачервоного світла в робочій камері сповіщувача частками диму. При зниженні рівня інфрачервоного випромінювання від світлодіода на фотоелементі, сприцьовує тривога.
Білл Лоден, віце-президент Американського товариства інспекторів житлових будинків (American Society of Home Inspectors), заявляє, що понад 95% сповіщувачів в житлових будинках США саме іонізаційного типу. Міжнародна асоціація пожежних (International Association of Fire Fighters) застерігає домовласників від установки радіоізотопних сповіщувачів. Справа у тому,що час реакції такого сповіщувача на дим, який зазвичай утворюється на ранніх стадіях пожежі в житлових приміщеннях,набагато триваліший, ніж у фотоелектричного сповіщувача. На додаток до цього, конструкція таких домашніх сповіщувачів не досконала, що призводить до частих помилкових спрацьовувань. Знижується довіра людей до сигналу пожежної тривоги, а багато людей взагалі вимикають сповіщувачі, залишаючи свій будинок і близьких незахищеними.Журналісти WHNT News 19 вирішили перевірити обидва типи сповіщувачів. За допомогою Білла Лодена, вони провели наочну демонстрацію з використанням акваріума, що імітує закрите приміщення. В акваріум були поміщені наступні предмети: шматок поролону,який є самим часто використовуваним наповнювачем для м'яких меблів; паяльник для нагріву поролону; детектор чадного газу(монооксид вуглецю, найбільш небезпечний компонент продуктів згоряння,отруйний газ без запаху); димовий пожежний сповіщувач.Потім на акваріум встановлювалась кришка, і визначався час спрацювання сповіщувача, а також контролювався вміст чадного газу.
Значення часу спрацьовування для фотоелектричного сповіщувача склало 2 хвилини і 48 секунд, а для іонізаційного - 17 хвилин, причому рівень чадного газу в разі іонізаційного сповіщувача перевищив 1000 частин на мільйон (при значенні 200 частин на мільйон, пожежні працюють на пожежі з дихальними апаратами). Стадіязадимлення,наякійспрацювавіонізаційнийсповіщувач
Стадія задимлення, на якій спрацював фотоелектричний сповіщувач
Протягом останніх декількох років штати Вермонт, Массачусетс і Айова прийняли законодавчі акти, згідно з якими оснащення житлових приміщень іонізаційними пожежними сповіщувачами або забороняється, або вимагається оснащувати приміщення комбінованими сповіщувачами, що поєднують в собі і фотоелектричний і іонізаційний сенсор. Аналогічний закон в Теннесі знаходиться в обговоренні.
|