Як протистояти страху та паніці
І в повсякденному житті, і в екстремальних умовах людині постійно доводиться долати дійсні чи уявні небезпеки різного рівня, що викликає короткочасний або тривалий емоційний процес під назвою страх.
Ті, хто стверджують, що не мають почуття страху, насамперед обманюють самих себе. Відчутій страху; що з’являється у людини в момент небезпеки. є цілком природним. Це спрацьовує інстинкт самозбереження - сигнал тривоги в небезпечній ситуації. Страх мобілізує фізичні сили, прискорює роботу мозку; концентру є увагу, допомагає виходити з тупикової ситуації. В деяких випадках відсутність відчуття страху означає відсутність уяви і, отже, нездатність оцінити небезпеку. І навпаки, ті, хто має палку уяву, можуть часто відчувати страх непропорційно реальній небезпеці.
На підґрунті страху з’являються неспокій, тремтіння, слабкість, безсилля, нерухомість. Цей стан супроводжується порушеннями вегетативної нервової системи або ж істеричною реакцією, яка характеризується неясністю суджень і нездатністю до дій. Відсутність ясності в оцінці ситуації спричиняє стан безвихідності та відмову від опору.
Людина, охоплена панікою, може швидко залучити до подібного стану й оточуючих Така поведінка позбавлена будь-якого здорового глузду. Це чистий інстинкт, що характеризується криком: «Рятуйся, хто може! Перебуваючи в панічному стані, люди повністю втрачають індивідуальні якості та стають частиною руйнівної маси, втрачають здатність контролювати свої дії. Натовп, діючи наосліп, може ще більш підсилити небезпеку.
Неодноразово відсутність уявлення про реальну' небезпеку призводила до необдуманих дій, таких, наприклад, як стрибки з вікон верхніх поверхів під час пожежі. У такі моменти це здається менш болісним, ніж чекати на допомогу або шукати інший спосіб порятунку.
Протидіяти паніці надзвичайно важко. Виоратися з цим може людина дуже відома і шанована, що дотримується твердої лінії поведінки, вміє розмовляти з натовпом.
Засоби боротьби з панікою різноманітні. Переконання (якщо є час), категоричний наказ, пояснення неістотності небезпеки або ж використання сили та навіть усунення найбільш злісних панікерів. Зупинити натовп значно легше, починаючи з останніх рядів, зменшуючи групу, наскільки це можливо; перегороджувати дороіу натовпу, що рухається, набагато важче й небезпечніше, оскільки люди, які знаходяться позаду тиснуть на тих, хто перед ними.
Коли для людини страх стає постійним станом, він перетворюється на підлість. Як подолати ці труднощі? Насамперед людина повинна вірити в щось вище: або в себе самого, або у правоту того, що вона робить. Мотивація власних вчинків повинна бути сильним імпульсом, який допомагає долати труднощі. Досвід, попередні випробування, прожите життя можуть додати людині сил. Для виживання необхідно бути психологічно підготовленим. Це ставить людину в кращі умови, і з нею не станеться нічого поганого.
У надзвичайній обстановці важливо, щоб ви були в змозі:
• приймати швидкі рішення;
• вміли імпровізувати;
• постійно контролювати самого себе;
• вміти розрізняти небезпеку;
• вміти розпізнавати людей;
• бути незалежним і самостійним;
• бути твердим і рішучим, коли це потрібно, але за необхідності вміл и підпорядковуватися;
• визначати та знати свої можливості і не впадати у відчай;
• у будь-якій ситуації намагатися знайти вихід.
І взагалі, головне - ніколи не здаватися, адже в умовах екстремальної ситуації сл авка у грі є дуже високою. Поступитися, не випробувавши всі можливі засоби, - не розумно Працювати над собою, долати власні страхи має кожен, хто прагне відчувати себе впевнено та безпечно.
|