ПРАВИЛА ВНУТРІШНЬОГО ТРУДОВОГО РОЗПОРЯДКУ

Внутрішній трудовий розпорядок є обов’язковим для всіх працівників підприємства. Він може бути загальним для всього персоналу або різнитися за категоріями чи професійними групами працівників. Розділи, які мають містити правила внутрішнього трудового розпорядку: загальні положення;
порядок прийняття і звільнення працівників;
основні обов’язки працівників;
основні обов’язки адміністрації;
робочий час і його використання;
заохочення за успіхи в роботі;
відповідальність за порушення трудової дисципліни.
На сьогодні в Україні чинні Типові правила внутрішнього тру дового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій, затверджені постановою Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань від 20 липня 1984 р. № 213. Крім зазначених вище Типових правил, в Україні чинні й інші правила внутрішнього трудового розпорядку, розроблені для певних категорій працівників.

Документ, що укладається між власником або уповноваженим ним органом і профспілковим чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (у разі відсутності такого органу — представником працівників).
У колективному договорі встановлюють взаємні зобов’язання сторін щодо:
змін в організації виробництва та праці;
забезпечення продуктивної зайнятості; нормування й оплати праці;
встановлення гарантій, компенсацій, пільг;
участі трудового колективу у формуванні, розподілі й використанні прибутку підприємства (якщо це передбачено статутом);
режиму роботи, тривалості робочого часу та відпочинку;
умов і охорони праці;
забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення та відпочинку працівників;
гарантій діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій найманих пра цівників тощо.
Положення колективного договору розробляють із дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими та регіональними угодами.
Вони є обов’язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства.

Внутрішній нормативний документ, у якому зазначається перелік посад (професій), коди професій за КП, кількість штатних одиниць за кожною посадою (професією), посадові оклади, надбавки та доплати, що мають постійний характер, місячний фонд заробітної плати.
Штатний розпис затверджує керівник підприємства. Для бюджетних установ штатні розписи затверджують відповідні державні органи.
Штатний розпис складається кожного року. У разі зміни організаційної структури, штатної чисельності, найменування посад, посадових окладів, надбавок і доплат до штатного розпису вносять відповідні зміни.

Посадові інструкції розробляють працівники служби персоналу разом з керівниками відповідних структурних підрозділів для працівників усіх посад, передбачених штатним розписом. Винятком можуть бути керівники, правове становище яких (із зазначенням основних завдань, обов’язків, прав і відповідальності) визначено статутом підприємства або положенням відповідного структурного підрозділу

---

---