Щодо примусового відправлення працівників у відпустки без збереження заробітної плати Лист Мінсоцполітики від 19.09.2013 р.№ 416/13/116-13
Мінсоцполітики
у листі від 19.09.2013 р. №416/13/116-13 нагадало, що примусове
відправлення працівників у відпустки без збереження заробітної плати є
грубим порушенням законодавства про працю
МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 19.09.2013 р. N 416/13/116-13
Всеукраїнській професійній спілці "Столиця-регіони" м. Київ, 03150
Про надання роз'яснення
У Департаменті заробітної плати та умов праці розглянуто лист та повідомляється.
Законом України "Про відпустки" передбачено надання двох видів відпусток без збереження заробітної плати: відпусток, що надаються працівникам в силу суб'єктивного права, що належить їм за законом, тобто в обов'язковому порядку, і відпусток, що надаються за погодженням сторін (роботодавця і працівника).
У випадках, передбачених статтею 25 Закону України "Про відпустки", працівнику за його бажанням надається в обов'язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати.
Статтею 26 Закону України "Про відпустки" визначено відпустку без збереження заробітної плати за згодою сторін. За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.
Важливими гарантіями при наданні відпусток без збереження заробітної плати, встановленими статтями 25 і 26 Закону України "Про відпустки", є те, що на час їх надання за працівником зберігається його місце роботи (посада), а час перебування у таких відпустках відповідно до пункту 4 статті 9 Закону України "Про відпустки" зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.
Отже, відпустка без збереження заробітної плати, що надається працівникові в обов'язковому порядку (стаття 25 Закону), та відпустка без збереження заробітної плати за згодою сторін (стаття 26 Закону) надаються лише за бажанням працівника, а не з ініціативи роботодавця.
Тобто примусове відправлення працівників у відпустки без збереження заробітної плати є грубим порушенням законодавства про працю, за що роботодавця в установленому порядку має бути притягнено до відповідальності.
Факти, викладені у зверненні, щодо відправлення працівників у відпустки без збереження заробітної плати потребують безпосередньої перевірки на місці.
Слід зазначити, що функції державного контролю за дотриманням законодавства про працю, в т. ч. про відпустки, здійснює Державна інспекція України з питань праці та її територіальні органи, до якої працівники мають право звернутися за захистом своїх трудових прав.
Директор Департаменту О. Товстенко МИНИСТЕРСТВО СОЦИАЛЬНОЙ ПОЛИТИКИ УКРАИНЫ
ПИСЬМО
от 19.09.2013 г. N 416/13/116-13
Всеукраинскому профессиональному союзу "Столица-регионы" г. Киев, 03150
О предоставлении разъяснения В Департаменте заработной платы и условий труда рассмотрено письмо и сообщается. Законом Украины "Об отпусках" предусмотрено предоставление двух видов отпусков без сохранения заработной платы: отпусков, предоставляемых работникам в силу субъективного права, принадлежащего им согласно закону, то есть в обязательном порядке, и отпусков, предоставляемых по согласованию сторон (работодателя и работника). В случаях, предусмотренных статьей 25 Закона Украины "Об отпусках", работнику по его желанию предоставляется в обязательном порядке отпуск без сохранения заработной платы. Статьей 26 Закона Украины "Об отпусках" определен отпуск без сохранения заработной платы по соглашению сторон. По семейным обстоятельствам и по другим причинам работнику может предоставляться отпуск без сохранения заработной платы на срок, обусловленный соглашением между работником и собственником или уполномоченным им органом, но не более 15 календарных дней в год. Важными гарантиями при предоставлении отпусков без сохранения заработной платы, установленных статьями 25 и 26 Закона Украины "Об отпусках", является то, что на время их предоставления за работником сохраняется его место работы (должность), а время пребывания в таких отпусках соответствии с пунктом 4 статьи 9 Закона Украины "Об отпусках" засчитывается в стаж работы, дающий право на ежегодный основной отпуск. Следовательно, отпуск без сохранения заработной платы, предоставляемый работнику в обязательном порядке (статья 25 Закона), и отпуск без сохранения заработной платы по соглашению сторон (статья 26 Закона) предоставляются только по желанию работника, а не по инициативе работодателя. То есть принудительная отправка работников в отпуска без сохранения заработной платы является грубым нарушением законодательства о труде, за что работодатель в установленном порядке должен быть привлечен к ответственности. Факты, изложенные в обращении, относительно отправки работников в отпуска без сохранения заработной платы требуют непосредственной проверки на месте. Следует отметить, что функции государственного контроля за соблюдением законодательства о труде, в т.ч. об отпусках, осуществляет Государственная инспекция Украины по вопросам труда и ее территориальные органы, в которую работники имеют право обратиться за защитой своих трудовых прав. Директор Департамента А. Товстенко
|