Щодо необхідності отримання ліцензії на здійснення передрейсових та
післярейсових медичних оглядів стану здоров’я як тих водіїв, що працюють
на закріплених за підприємством-перевізником маршрутах, так і водіїв
третіх осіб
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА ЛИСТ 16.03.2010 N 3259
Про розгляд звернення Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув ваш лист від 15.02.2010 N 086 щодо необхідності отримання ліцензії на здійснення передрейсових та післярейсових медичних оглядів стану здоров’я як тих водіїв, що працюють на закріплених за підприємством-перевізником маршрутах, так і водіїв третіх осіб та повідомляє наступне.
Згідно із пунктом 26 статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності” ліцензуванню підлягає медична практика. У пункті 1.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджених наказом Держпідприємництва та МОЗ від 16.02.2001 N 38/63, зареєстрованим у Мін’юсті 02.03.2001 за N 189/5380, визначено, що медична практика — це діяльність, пов’язана з комплексом спеціальних заходів, спрямованих на сприяння поліпшенню здоров’я, підвищення санітарної культури, запобігання захворюванням та інвалідності, на діагностику, допомогу особам з гострими і хронічними захворюваннями й реабілітацію хворих та інвалідів, що здійснюється особами, які мають спеціальну освіту. Відповідно до статті 45 Закону України "Про дорожній рух” медичний огляд проводиться з метою визначення здатності кандидатів у водії і водіїв до безпечного керування транспортними засобами. Зазначений огляд включає: попередні, періодичні, щозмінні передрейсові і післярейсові огляди, а також позачергові огляди, зумовлені необхідністю. Періодичність оглядів, порядок їх проведення і направлення водіїв на позачергові огляди визначаються спільним актом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров’я і Міністерства внутрішніх справ України. Згідно з частиною другою статті 46 зазначеного Закону для медичного контролю обслуговування водіїв та їх оздоровлення підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та господарювання при чисельності водіїв 100 і більше чоловік створюються відомчі спеціалізовані медичні, фельдшерські та оздоровчі пункти, медико-санітарні частини, поліклінічні відділення та заклади охорони здоров’я, а при чисельності водіїв менше 100 чоловік — з територіальними медичними закладами укладаються договори на їх медичне обслуговування. Оскільки відповідно до пункту 6 Переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 14.11.2000 N 1698, органом ліцензування з медичної практики визначено МОЗ, то Держкомпідприємництво вже зверталось до органу ліцензування з проханням повідомити чи є медичною практикою діяльність суб’єкта господарювання із здійснення передрейсових та післярейсових медичних оглядів стану здоров’я водіїв. У відповідь на звернення Держкомпідприємництва Міністерством охорони здоров’я України (лист від 08.02.2010 N 17.01.13-19/12) було повідомлено наступне. Відповідно до Порядку проведення щозмінного передрейсового та післярейсового медичних оглядів водіїв транспортних засобів, затвердженого спільним наказом МОЗ України та Міністерства внутрішніх справ України від 05.06.2000 N 124/345 "Про затвердження Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів”, проводити такі огляд мають право лише медичні працівники, які прийшли навчання в Українському медичному центрі безпеки дорожнього руху. Таким чином, діяльність суб’єкта господарювання, пов’язана з проведенням щозмінних передрейсових та післярейсових медичних оглядів водіїв транспортних засобів, є медичною практикою і відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності” підлягає ліцензуванню.
Заступник Голови С.І.Третьяков
|