Медогляд осіб, які працюють за персональними комп’ютерами з моніторами

Інженер з охорони праці порушив питання про проходження бухгалтером нашого підприємства обов’язкового періодичного медичного огляду. Проте особа, уповноважена від трудового колективу, стверджує, що робота бухгалтера не пов’язана з безперервним стеженням за екраном відеотерміналів (дисплеїв) більше 4 годин за 8-годинну зміну, тобто не пов’язана з зорово-напруженою роботою (не підпадає під дію п. 6.2.3 таблиці Додатка 4 до Порядку № 246), мотивуючи це тим, що в посадовій інструкції бухгалтера не зазначається період часу, який бухгалтер проводить за екраном дисплея, а лабораторні дослідження умов праці чи атестацію робочих місць за умовами праці роботодавець не проводив і не планує проводити у зв’язку з складною економічною ситуацією. Підкажіть, як слід вчинити в такій ситуації, якщо з цією позицією згоден і роботодавець?

Санітарно-гігієнічні характеристики умов праці визначають Державні санітарні норми і правила «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 8 квітня 2014 р. № 248, (далі — Гігієнічна класифікація).

Відповідно до Гігієнічної класифікації, умови праці розподіляються на 4 класи:

• 1 клас — оптимальні умови праці;
• 2 клас — допустимі умови праці;
• 3 клас — шкідливі умови праці;
• 4 клас — небезпечні (екстремальні).

Шкідливий виробничий фактор — це фактор середовища і трудового процесу, вплив якого на працівника за певних умов (інтенсивність, тривалість тощо) може викликати професійне захворювання, тимчасове або стійке зниження працездатності, підвищити частоту соматичних і інфекційних захворювань, призвести до порушення здоров’я нащадків. Шкідливими виробничими факторами є фізичні, хімічні, біологічні фактори, фактори трудового процесу та інші небезпечні виробничі фактори.

Гігієнічні нормативи умов праці — рівні шкідливих виробничих факторів, які при щоденній (крім вихідних днів) 8-годинній роботі, але не більш 40 годин на тиждень протягом усього робочого стажу не повинні викликати захворювань або відхилень у стані здоров’я, що виявляються сучасними методами досліджень у процесі роботи або у віддалені періоди життя нинішнього та наступних поколінь. Робота в умовах перевищення гігієнічних нормативів (3 клас) дозволена тільки за умови застосування засобів колективного та індивідуального захисту і скорочення часу дії шкідливих виробничих факторів (захист часом). Робота в небезпечних умовах праці (4 клас) не дозволяється, за винятком ліквідації аварій, проведення екстрених робіт для попередження аварійних ситуацій, при цьому така робота виконується із застосуванням засобів індивідуального захисту та за умови регламентованих режимів робіт (пункти 3, 4 розділу І Гігієнічної класифікації).

Роботи, пов’язані з необхідністю спостереження за екранами відеотерміналів від 4,1 до 6 годин відносять до класу 3.1, а більше 6 годин на зміну — до класу 3.2 шкідливості за умовами праці (за показниками напруженості праці) (п. 2.3.2 таблиці Додатка до Гігієнічної класифікації). Категорії працівників, які підлягають медоглядам, визначають уповноважені представники санітарно-епідеміологічної служби разом з представниками роботодавця. Відповідно до роз’яснення заступника Головного державного санітарного лікаря України від 20 січня 2006 р. № 05.01.01-18-58/21 проводити попередній та періодичні медогляди осіб, які працюють з персональними комп’ютерами з моніторами (дисплеями), немає потреби.

Микола Федоренко,
головний державний інспектор з охорони праці
Територіального управління Держгірпромнагляду у Київській обл. і м. Києві

Матеріал журналу «Охорона праці і пожежна безпека»