Рекомендації щодо розробки на основі тарифної системи гнучких систем оплати праці та їх впровадження на підприємствах і в організаціях виробничої сфери розроблено з метою:
•    посилення мотивації працівників підприємств виробничої сфери до високопродуктивної та якісної праці;
•    встановлення обґрунтованої різниці у заробітній платі в залежності від рівня кваліфікації працівників, складності та значущості робіт, ступеня відповідальності;
•    стимулювання працівників підприємств виробничої сфери щодо підвищення кваліфікації, ступеня  самостійної роботи, розвитку творчих здатностей (компетенцій) в межах виробничого процесу;
•    забезпечення відтворювання робочої сили підприємств виробничої сфери України;
•    створення умов для залучення молоді та кваліфікованих кадрів до роботи на підприємствах виробничої сфери України;
•    визначення за рівнем оплати тих працівників, праця яких у більшій мірі впливає на кінцеві результати роботи підприємства (структурного підрозділу).
Гнучкі системи оплати праці, засновані на тарифній системі (далі – гнучкі тарифні системи оплати праці), розроблюються суб'єктом господарювання у відповідності до визначених пріоритетів розвитку підприємства. При їх розробці необхідно передбачити, запланувати та реалізувати основні етапи розробки: підготовку, прийняття та реалізацію завдань щодо здійснення організаційних та технічних заходів, спрямованих на врахування особистих результатів праці працівників, їх кваліфікації, складності роботи, що виконується тощо (Алгоритм розробки тарифних систем оплати праці наведено у Додатку А).
 Рекомендації дозволяють будь-якому суб'єкту господарювання надавати можливість розробити та запровадити гнучкі тарифні системи оплати праці з урахуванням виду діяльності та специфіки виробництва, які встановлюють головні вимоги до якісних характеристик найманої робочої сили та засади функціонування системи управління персоналом, яка є складовою частиною загальної системи управління підприємством.
 Необхідність переходу до оплати праці найманих працівників на основі гнучкої тарифної системи визначається керівництвом підприємства, за погодженням трудового колективу (або його представників), як і всі інші питання, пов'язані з цим переходом (терміни розроблення основних положень системи, підготовки, впровадження, фінансування та адміністрування тощо).
 Порядок та умови застосування гнучких тарифних систем повинні бути збалансовані із стратегією розвитку підприємства, принципами оперативного управління трудовими ресурсами тощо.
 Головні вимоги, результати або якісні характеристики робочої сили, які будуть оцінюватися, та на базі оцінки яких буде розроблюватися гнучка тарифна система оплати праці, у кожному окремому випадку, повинні бути відомі усім працівникам підприємства, як і можливості підвищення (загрози зниження) заробітної плати.
 Суб'єкт господарювання, який застосовує для оплати праці найманих працівників гнучку тарифну систему, при її розробці повинен додержуватися основних принципів, які відбивають її сутність, а саме:
•    урахування специфіки підприємства;
•    зацікавленість керівництва підприємства у створенні ефективного мотиваційного механізму його працівників;
•    системний підхід до вирішення питань мотивації працівників підприємства;
•    прийняття ефективних рішень, заснованих на чітких фактах щодо стимулювання підвищення кваліфікації працівників, покращення результатів їх трудової діяльності тощо та оперативні дії з їх реалізації;
•    оптимізація впливу людського чинника на розвиток підприємства.
 При розробці та запровадженні на підприємствах гнучких тарифних систем оплати праці необхідно керуватися законодавством України та іншими нормативно-правовими актами щодо оплати праці.
 Обов'язковою умовою запровадження таких систем є фіксація  їх головних (визначальних) параметрів у колективному договорі відповідно до вимог частини II статті 97 КЗпП України.
 Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити питання введення гнучкої тарифної системи і показників визначення (оцінки) індивідуального трудового внеску працівників або інших зарплатоутворюючих чинників з профспілковим органом, а у разі його відсутності – з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективним органом (рада трудового колективу тощо).
 Показники оцінки результатів праці працівників, методи оцінки та періодичність її проведення встановлюються власником підприємства або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених пунктами 7 та 8 "Загальних положень" цих методрекомендацій та затверджуються керівництвом підприємства.
 Керівництво підприємства, на якому буде запроваджено гнучку тарифну систему із застосуванням періодичної оцінки, повинно створити умови для забезпечення найвищого рівня її об'єктивності, прозорості та зрозумілості.
 Об'єктивність проведення оцінки забезпечується рівними умовами для всіх категорій працівників (тривалість процедури, підрахунок результатів тощо) та відкритістю
інформації про зміст та критерії оцінки.
 Умови та конкретні показники диференціації розмірів тарифної заробітної плати працівників встановлюються на кожному підприємстві окремо, з урахуванням специфіки виробничої діяльності, кадрового складу тощо.
 Показниками, які можуть бути використаними для оцінки праці найманих працівників є: для робітників – кваліфікація, індивідуальна результативність праці, ділові якості тощо; для фахівців та керівників – складність праці, рівень кваліфікації,  у т.ч. професійної, ініціатива, творча віддача тощо.
 Підготовку управлінських рішень щодо розробки та запровадження гнучких тарифних систем оплати праці забезпечують служби підприємства (відділи), що займаються питаннями: кадрів, оплати праці, фінансово-економічного планування, тощо.
 Процедура та критерії оцінки зарплатоутворюючих чинників можуть постійно вдосконалюватися в залежності від об'єктивних змін господарської діяльності підприємства, зміни стратегії та тактики розвитку тощо, тому вони можуть бути переглянуті, з обов’язковою фіксацією змін, які затверджуються керівництвом підприємства і доводяться до відома всіх членів трудового колективу.