Перевірки інспекцій з охорони праці: повноваження, терміни, результати

Одними з органів, уповноважених здійснювати перевірки суб’єктів господарювання в Україні, є державні органи нагляду за охороною праці. Причому, як виявилося, такі "візити” можуть виявитися вельми несподіваними для підприємців. Які повноваження інспекцій по праці, терміни проведення таких перевірок, а також яким чином оформляються результати перевірок?

Нормативна база

Повноваження центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці описані в ЗУ «Про охорону праці». У той же час, основним нормативним актом при проведенні останніми перевірок господарюючих суб’єктів є ЗУ «Про основні засади державного контролю (нагляду) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон 877). Крім того, Україна ратифікувала низку міжнародних Конвенцій у сфері охорони праці. Мова йде про Конвенції №81 про інспекцію праці у сфері промисловості і торгівлі і Конвенції №129 про інспекцію праці в сільському господарстві. Саме із застосуванням останніх, як правило, і пов’язано більшість питань при проведенні перевірок інспекціями праці. Але про все по порядку.

Загальні вимоги

Загальні вимоги до проведення перевірок інспекціями праці сформульовані в Законі 877. А саме:

1. Перевірка здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб’єкта господарювання або його окремих підрозділів.
2. Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку.
3. Планові або позапланові заходи повинні здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб’єкта господарювання.
4. Перед початком перевірки посадова особа перевіряючого органу має внести запис у Журнал (звичайно, якщо такий є).

Планові перевірки проводяться відповідно до річних та квартальних планів, їх періодичність залежить від ступеня ризику від провадження господарської діяльності (високий, середній, незначний).

Таке повідомлення має містити:

• дату початку та дату закінчення здійснення планової перевірки;
• найменування юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи – підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;
• найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання під розписку.

Суб’єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Строк здійснення планової перевірки не може перевищувати 15 робочих днів, а для суб’єктів малого підприємництва – 5 робочих днів.

Позапланові перевірки можуть проводиться виключно на таких підставах:

• за заявою самого суб’єкта господарювання;
• виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов’язкової звітності, поданих суб’єктом господарювання;
• перевірка виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю);
• звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення;
• неподання у встановлений термін суб’єктом господарювання документів обов’язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів;
• настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю підприємства.

Під час проведення позапланового заходу з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов’язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду.

Підприємство повинно ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб’єктів малого підприємництва – двох робочих днів.

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб’єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, імені та по-батькові) і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються:

• найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід;
• найменування суб’єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи – підприємця, щодо діяльності яких здійснюється перевірка;
• місцезнаходження суб’єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється перевірка;
• номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід;
• перелік посадових осіб, що беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, імені та по батькові;
• дата початку та дата закінчення заходу;
• тип заходу (плановий або позаплановий);
• вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо);
• підстави для здійснення заходу;
• предмет здійснення заходу;
• інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов’язані пред’явити керівнику суб’єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб’єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Суб’єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до проведення перевірки за відсутності у них посвідчення, оформленого відповідно до вимог закону.

Спеціальні вимоги

Як відомо, міжнародні документи, ратифіковані Верховною Радою України, стають частиною національного законодавства і, більш того, мають вищу юридичну силу по відношенню до національних законів. Саме з цієї причини, інспекції праці при проведенні перевірок у сфері промисловості, торгівлі та сільського господарства керуються нормами Конвенцій 81 і 129, якими передбачено більш широкі повноваження перевіряючих органів у цій сфері, ніж у Законі 877.

Зокрема, згідно зі ст. 12 Конвенції 81 і ст. 16 Конвенції 129 інспекції праці мають право:

1. безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-який час доби приходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції;
2. входити в денний час в будь-які приміщення, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції;
3. здійснювати будь-які перевірки, контроль і розслідування, які вони вважатимуть необхідними для того, щоб переконатися в тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема:
   • наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства ставити будь-які питання, які стосуються застосування правових норм;
   • вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них виписки;
   • зобов’язувати вивішувати об’яви, згідно правових норм;
   • вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою.

Крім того, у разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавця або його представника, тільки якщо він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню.

Саме керуючись вимогами Конвенцій 81 і 129 інспектори з охорони праці приходять на підприємства, без попереднього повідомлення і проводять перевірки у відсутності керівника.

Результати перевірок

За результатами перевірки як посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості:

• дату складення акта;
• тип і вид заходу;
• предмет державного нагляду (контролю);
• найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім’я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;
• найменування юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи – підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід;
• детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю) та суб’єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо підприємство не згодне з актом, воно підписує акт із зауваженнями. Один примірник акта вручається суб’єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий – зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Вже на підставі акта, протягом п’яти робочих днів з дня завершення заходу, складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення виявлених порушень.

Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або до суду.

За результатами перевірки, органи нагляду можуть:

• забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих;
• притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавства про охорону праці;
• надсилати роботодавцям подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді, передавати матеріали органам прокуратури для притягнення цих осіб до відповідальності згідно із законом.

При цьому слід пам’ятати, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше, ніж через 2 місяці після вчинення правопорушення, а при тривалому правопорушенні – не пізніше 2 місяців з дня його виявлення, тобто штрафувати за порушення, вчинені, скажімо, рік чи півроку тому інспектори не мають права.