Положення про робочий час і час відпочинку водіїв трамвая та тролейбуса

Затверджено Наказом Міністерства інфраструктури України від 15.09.2014 року № 444 / Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2014 р. за № 1181/25958

Це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу і часу відпочинку водіїв трамвая та тролейбуса на підприємствах міського електричного транспорту. Положення поширюється на підприємства, що надають послуги з перевезення пасажирів трамваями і тролейбусами або забезпечують перевезення для власних потреб, незалежно від форм власності. Вимоги Положення є обов’язковими під час складання розкладу руху та графіків роботи (змінності) водіїв.

МІНІСТЕРСТВО ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

15.09.2014  № 444

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2014 р. за № 1181/25958

Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв трамвая та тролейбуса

Відповідно до частини другої статті 19 Закону України «Про міський електричний транспорт» та з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв трамвая та тролейбуса

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про робочий час і час відпочинку водіїв трамвая та тролейбуса, що додається.

2. Департаменту автомобільного транспорту та стратегічного розвитку автомобільних доріг забезпечити:

подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу на офіційному сайті Міністерства інфраструктури України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Маліна О.Л.

Міністр                                                                                           М.Ю. Бурбак

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
інфраструктури України
15.09.2014  № 444

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
30 вересня 2014 р.
за № 1181/25958

ПОЛОЖЕННЯ
про робочий час і час відпочинку водіїв трамвая та тролейбуса

I. Загальні положення

1.1. Це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу і часу відпочинку водіїв трамвая та тролейбуса (далі – водії) на підприємствах міського електричного транспорту (далі – підприємства).

1.2. Це Положення поширюється на підприємства, що надають послуги з перевезення пасажирів трамваями і тролейбусами або забезпечують перевезення для власних потреб, незалежно від форм власності.

1.3. Вимоги цього Положення є обов’язковими під час складання розкладу руху та графіків роботи (змінності) водіїв.

1.4. У цьому Положенні терміни вживаються в таких значеннях:

відпочинок – безперервний період часу, який водій може використовувати на свій розсуд;

графік роботи (змінності) – документ, який визначає початок та кінець робочої зміни на кожний день (зміну) облікового періоду, а також вихідні дні;

змінний період керування – сумарна тривалість періодів керування за робочий день (зміну);

підготовчо-заключний період – час для виконання робіт перед виїздом на маршрут (лінію) та після повернення;

робоче місце водія – місце, з якого водій здійснює керування рухомим складом, або місце, де він здійснює виконання своїх обов’язків, визначених трудовим договором;

робочий день (зміна) – період роботи водія відповідно до графіка роботи (змінності);

робочий час водія – час, протягом якого водій зобов’язаний виконувати свої обов’язки, визначені трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства;

тиждень – період часу від 00.00 годин у понеділок до 24.00 години у неділю;

щоденний (міжзмінний) відпочинок – міжзмінний відпочинок водія протягом доби;

щотижневий відпочинок – відпочинок водія протягом тижня.

II. Робочий час

2.1. До робочого часу водія включаються:

1) змінний період керування;

2) підготовчо-заключний період;

3) час простоїв не з вини водія;

4) час проведення щозмінного передрейсового та післярейсового медичних оглядів водія (перед виїздом на маршрут (лінію) та після повернення);

5) перебування водія в резерві;

6) час проведення робіт з усунення технічних несправностей рухомого складу на маршруті (лінії);

7) час стоянки рухомого складу в місцях посадки та висадки пасажирів;

8) час зупинок, що передбачені графіком руху, для короткочасного відпочинку від керування рухомим складом, а також для його огляду на маршруті та кінцевих станціях;

9) час проведення інструктажів та навчання з питань охорони праці та безпеки руху;

10) інший час, передбачений законодавством України.

2.2. Нормальна тривалість робочого часу водіїв не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Для водіїв, яким встановлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками роботи (змінності), які затверджує підприємство за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) з додержанням установленої тривалості робочого тижня.

Для водіїв, яким встановлено шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем, тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при тижневій нормі 40 годин.

Напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин.

Напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи водіїв скорочується на одну годину як при п'ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні.

2.3. Якщо за умовами роботи не може бути додержана встановлена для водіїв щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається запровадження підсумованого обліку робочого часу з тривалістю облікового періоду, що не перевищує один рік (місяць, квартал, півріччя).

Тривалість робочого часу за обліковий період не повинна перевищувати нормального числа робочих годин.

Рішення про запровадження підсумованого обліку робочого часу приймається підприємством за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства.

У разі підсумованого обліку робочого часу водія нормальна тривалість робочого дня (зміни) не може перевищувати 10 годин.

Якщо нормальна тривалість робочого дня охоплює тривалі простої, очікування у рухомому складі чи на робочому місці або якщо водію необхідно дати змогу доїхати до відповідного місця відпочинку, тривалість робочого дня (зміни) може бути збільшена до 12 годин за умови, що час керування протягом робочого дня (зміни) не перевищує 9 годин.

2.4. Робочий час водіїв регулюється графіками роботи (змінності), які складаються на весь обліковий період. У цих графіках визначаються кількість робочих днів (змін), вихідних та додаткових днів відпочинку, тривалість щоденного (міжзмінного) та щотижневого відпочинку.

2.5. Склад робіт підготовчо-заключного періоду, час на їх виконання і час на проведення щозмінного медичного огляду водія (підпункти 2, 4 пункту 2.1 цього розділу) встановлюються підприємством.

2.6. На підприємстві за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) для водіїв може бути введений робочий день (зміна) з поділом на дві частини з тією умовою, щоб загальна тривалість робочого часу не перевищувала встановленої тривалості робочого дня з урахуванням пункту 2.3 цього розділу.

Тривалість перерви між частинами робочого дня (зміни) повинна бути не менше двох годин без урахування часу для відпочинку і харчування.

2.7. Залучення водіїв до надурочних робіт та визначення тривалості цих робіт здійснюються у порядку, передбаченому Кодексом законів про працю України.

2.8. Тривалість робочого часу та графік роботи (змінності) водіїв у випадку залучення їх до виконання заходів при загрозі та виникненні надзвичайних ситуацій встановлюються відповідно до законодавства.

III. Перерви

3.1. Після керування рухомим складом протягом чотирьох годин водій повинен зробити перерву для відпочинку та харчування тривалістю не менше 45 хвилин, якщо не настає період щоденного (міжзмінного) відпочинку. Перерва може не надаватися у разі тривалості робочої зміни до 5 годин.

3.2. Ця перерва може бути замінена перервами тривалістю не менше 15 хвилин кожна, розподіленими протягом періоду керування або відразу після цього періоду з урахуванням вимог пункту 3.1 цього розділу.

3.3. Перерва для відпочинку та харчування не включається в робочий час водія.

3.4. Тривалість перерви для відпочинку та харчування встановлюється підприємством за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником). Час початку і закінчення перерви встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

IV. Час відпочинку

4.1. Водії відповідно до законодавства України користуються правом на:

1) щоденний (міжзмінний) відпочинок;

2) щотижневий відпочинок;

3) щорічну основну та додаткові відпустки у порядку, встановленому законодавством, колективним договором (угодою, трудовим договором);

4) відпочинок в інших випадках, передбачених законодавством.

4.2. Тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку водія протягом будь-якого 24-годинного періоду, рахуючи від початку робочого дня (зміни), має бути не менше 10 послідовних годин.

В окремих випадках допускається скорочення тривалості відпочинку між змінами з відповідним збільшенням часу на відпочинок у наступні дні.

Невикористані години щоденного (міжзмінного) відпочинку підсумовуються і надаються водієві у вигляді додаткових вільних від роботи днів протягом облікового періоду згідно з його графіком роботи (змінності).

4.3. Водіям можуть надаватися два суміжні вихідні дні, які використовуються після щоденного (міжзмінного) відпочинку. Тривалість безперервного відпочинку має бути в межах 42 годин, але не менше 24 годин. При цьому середня тривалість цього відпочинку за обліковий період має бути не менше 42 годин.

Якщо згідно з графіками роботи (змінності) щотижневі дні відпочинку встановлюються у різні дні тижня, то їх загальне число у поточному місяці має бути не меншим числа повних тижнів цього місяця.

4.4. У разі встановлення підсумованого обліку робочого часу передбачена графіком роботи (змінності) робота у святкові та неробочі дні включається до розрахунку норми робочого часу облікового періоду.

4.5. Залучення до роботи у вихідні дні та компенсація за цю роботу здійснюються відповідно до вимог Кодексу законів про працю України.

4.6. Робота водія у святкові і неробочі дні згідно з графіком роботи (змінності) при підсумованому обліку робочого часу включається у місячну норму робочого часу.

V. Облік робочого часу

5.1. Облік робочого часу водіїв здійснюється на підставі табеля обліку використання робочого часу та шляхових листів.

5.2. У разі підсумованого обліку робочого часу норма робочого часу за обліковий період визначається шляхом множення норми тривалості робочого часу, що встановлена законодавством для водіїв, на кількість робочих днів за календарем п’ятиденного робочого тижня, що припадають на обліковий період, з урахуванням її скорочення напередодні святкових, неробочих і вихідних днів.

За кожний робочий день (зміну), в який(у) водій був відсутній на робочому місці з поважних причин, передбачених законодавством, норма робочого часу в обліковому періоді зменшується на кількість годин, що відповідає тривалості роботи у відповідний день.

Тимчасова непрацездатність або виконання водієм державних чи громадських обов’язків, на період яких законом передбачається збереження місця роботи і заробітної плати, у дні, що є для водія вихідними відповідно до графіка роботи (змінності), не зменшує норму робочого часу в обліковому періоді.

5.3. Час, відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період, вважається надурочним і оплачується згідно зі статтею 106 Кодексу законів про працю України.

5.4. Робочий час водіїв, які працюють щодня в певні години, що встановлені правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками роботи (змінності), обліковується щодня.

5.5. Облік часу простоїв водіїв ведеться шляхом відміток у шляховому листі.

VI. Порядок складання графіків роботи (змінності)

6.1. Графік роботи (змінності) повинен забезпечувати повне використання місячної норми робочого часу кожному водієві.

6.2. Графік роботи (змінності) повинен враховувати весь час, який витрачається водіями від початку прийому рухомого складу перед виїздом на лінію до його здавання в депо, а також на проходження водієм щозмінних медичних оглядів.

6.3. Для виконання підготовчо-заключного періоду встановлюється такий час:

для приймання одного трамвайного вагона або тролейбуса – 15 хвилин;

для приймання трамвайних вагонів або тролейбусів, що працюють за системою багатьох одиниць або зчленованих, – 20 хвилин.

При робочому дні водія з поділом на дві частини цей час приймається з коефіцієнтом 1,5.

6.4. Тривалість робочого дня (зміни) з урахуванням часу підготовчо-заключного періоду встановлюється у межах від 3 годин 30 хвилин до 10 годин.

6.5. Тривалість стоянки трамвая та тролейбуса на кінцевих станціях, де водіям робиться відмітка часу прибуття і відправлення, встановлюється розкладом руху і має бути не меншою 2 хвилин.

На кінцевих станціях, де інтервал руху менший за 2 хвилини, тривалість зупинки допускається до 1 хвилини.

6.6. Графік роботи (змінності) на обліковий період доводиться до відома кожного водія не пізніше, ніж за тиждень до введення його в дію.

Індивідуальні наряди на роботу водіям повинні видаватися завчасно, але не пізніше ніж за два дні до початку роботи.

6.7. Графіки роботи (змінності) повинні забезпечувати необхідну тривалість роботи рухомого складу протягом дня згідно з потребами транспортного обслуговування населення.

Директор Департаменту автомобільного транспорту
та стратегічного розвитку автомобільних доріг                                                                                            С.О. Доброход