Нещасний випадок внаслідок невикористання засобів індивідуального захисту: практика розслідування

Однією зі складових безпечної праці на висоті є використання працівниками засобів індивідуального захисту. Нехтування цими засобами під час виконання робіт може призвести до травмування та навіть смертельних наслідків.

Відповідно до пункту 7 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1232 (далі — Порядок № 1232), нещасні випадки під час виконання трудових обов'язків, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше, а також настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків, підлягають розслідуванню.
Нещасний випадок стався на підприємстві, яке займається будівництвом житлових і нежитлових будівель. Монтажник В. пофарбував конструкцію на висоті, дотримавшись усіх заходів безпеки. Закінчивши роботу і спустившись униз, він згадав, що має прикрутити контргайку нагорі. Без застосування засобів захисту працівник піднявся по драбині нагору і почав закручувати контргайку. Не втримавшись на драбині, він упав і травмувався.
Після нещасного випадку згідно з вимогами Порядку № 1232 керівник підприємства наказом утворив комісію з розслідування нещасного випадку. Роботу комісії було продовжено згідно з наказом підприємства у зв'язку з відсутністю висновку лікарні про ступінь тяжкості травми потерпілого В., а також наявність алкоголю або наркотичних речовин у крові потерпілого.
Члени комісії зустрілися з потерпілим з метою розгляду питань щодо розв'язання соціальних проблем, які виникли внаслідок нещасного випадку, внесення пропозицій щодо їх розв'язання, роз'яснення прав.

Обставини нещасного випадку, встановлені комісією з розслідування
Підприємство виконувало ремонтно-будівельні роботи на об'єкті А, відповідальним керівником робіт був виконроб Н. Від територіального управління Держгірпромнагляду підприємство отримало дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки, таких як: роботи верхолазні, що виконуються на висоті 5 м і більше над поверхнею грунту, з перекриття або робочого настилу; зварювальні, наплавні роботи.
Комісією з розслідування було встановлено, що потерпілий монтажник В. приїхав на роботу о 9:00. Виконроб Н. дав завдання монтажнику В. та водію К. отримати будівельні матеріали та виїхати разом з малярем Б. на об'єкт А
Працівники прибули на об'єкт о 12:30, переодяглися у спецодяг. Вивантажили біля будівлі інструменти, матеріали, розсувну алюмінієву драбину (останнє випробування 03.02.2014). Драбину було завезено на випадок відсутності драбини у власника будівлі для підйому з покрівлі першого ярусу на покрівлю другого ярусу.
Виконроб Н. виписав наряд-допуск на виконання робіт на висоті, провів з монтажником В. та маляром Б. цільовий інструктаж з безпечного виконання робіт, про порядок користування засобами страхування, необхідність застосування засобів індивідуального захисту.
Монтажник В. отримав завдання пофарбувати зварні шви контуру заземлення та поставити одну нижню контргайку на закладну деталь анкерного вузла кріплення відтяжки щогли.
На зовнішньому боці стіни будівлі висотою 6,5 м була встановлена закладна деталь анкерного вузла кріплення відтяжки щогли. Відстань від щогли до зовнішньої стіни будівлі — 12 м. Закладна деталь виконана з двох швелерів — горизонтального та вертикального. Горизонтальний швелер прикріплений до стіни двома шпильками, розташований на відстані 5,9 м від землі. Вертикальний швелер знаходиться над горизонтальним і прикріплений до стіни будівлі трьома анкерними болтами. Нижній анкерний болт закладної деталі розміщений на висоті 5,3 м. Від закладної деталі на відстані 200 мм по висоті стіни від покрівлі до землі прокладено вертикальний контур заземлення із смуги 40 х 4 мм.
Для виконання роботи монтажник В. одягнув запобіжний пояс, зачепив два карабіни, зажим страхувальний, узяв канат діаметром 10 мм і довжиною 150 м та піднявся на другий ярус покрівлі драбиною власника. Закріпив середину канату навколо основи щогли (нерухома опора) самозатяжним вузлом і спустив два кінці канату вниз. Використовуючи верхолазне спорядження, монтажник В. спускався та фарбував металоконструкцію — контур заземлення на стіні.
Близько 17:00 монтажник В. закінчив фарбувати, спустився на землю і зняв верхолазне спорядження. За його поясненнями, після цього він піднявся на покрівлю, розв'язав і спустив канат з покрівлі, потім спустився донизу драбиною власника будівлі збирати інструмент. У цей момент монтажник В. згадав, що не поставив нижню контргайку на закладній деталі анкерного вузла. Оскільки верхолазне спорядження вже було зняте, то він самовільно приставив до стіни розсувну алюмінієву драбину, яка належала підприємству А, взяв гайковий ключ і піднявся драбиною на висоту близько 3 м, щоб поставити контргайку.
При закручуванні контргайки ключ зісковзнув з контргайки і монтажник В., не втримавши рівноваги, зіскочив з драбини на землю і вдарився правою ногою об камінь. У цей час виконроб Н. і маляр Б., які були на покрівлі, почули шум, визирнули з-за парапету і побачили монтажника В., який сидів на нижньому щаблі приставленої до стіни алюмінієвої драбини. Виконроб Н. повідомив директора про нещасний випадок о 17:20.
Працівники зібрали інструмент, сіли в автомобіль і відвезли потерпілого до лікарні, де його було госпіталізовано.
Внаслідок нещасного випадку потерпілий отримав закритий перелом правої п'яткової кістки зі зміщенням уламків. Травма не належить до тяжких. Потерпілий не перебував в алкогольному, наркотичному сп'янінні.
На момент проведення розслідування потерпілий перебував на амбулаторному лікуванні.
Висновки комісії з розслідування нещасного випадку
За результатами розслідування комісією було встановлено, що причиною нещасного випадку стала організаційна причина — не- застосування засобів індивідуального захисту (за їх наявності). Супутня причина — невиконання виконробом посадових обов'язків.
Особами, дії або бездіяльність яких призвели до нещасного випадку, є монтажник В. та виконроб Н.
Монтажник В., який виконував роботи на висоті за допомогою слюсарно-монтажного інструменту без застосування засобів індивідуального захисту, порушив підпункт 5.3.4 Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Держгірпром- нагляду від 27.03.2007 № 62 (НАОП 0.00-1.15-07), та пункт Інструкції з охорони праці під час виконання робіт на висоті, затвердженої наказом директора підприємства, а саме: роботи із застосуванням слюсарно-монтажного інструменту на висоті проводять із виконанням надійно закріплених та стійких робочих площадок або із обов'язковим страхуванням (самострахуванням) працівника карабіном запобіжного пояса за опори.
Виконроб Н. не забезпечив належного контролю за дотриманням членами бригади вимог безпеки, чим порушив пункт посадової інструкції виконроба, а саме: під час виконання роботи виконроб періодично перевіряє умови праці на об'єкті та дотримання бригадою вимог безпеки.

Комісія, вивчивши обставини та причини нещасного випадку з монтажником В. і керуючись підпунктом 1 пункту 15 Порядку № 1232, встановила: нещасний випадок з монтажником В. вважати пов'язаним з виробництвом. За результатами розслідування складено акт за формою Н-1, а випадок узято на облік підприємства А.
Заходи щодо усунення причин настання подібного нещасного випадку
З метою усунення причин настання нещасного випадку та попередження на підприємстві подібних нещасних випадків керівництву підприємства комісією було запропоновано:
• обставини та причини нещасного випадку довести до відома всіх працівників підприємства;
• провести позаплановий інструктаж з питань охорони праці працівникам підприємства з безпечного виконання робіт на висоті;
• провести позапланову перевірку знань з виконання робіт на висоті виконробу Н.;
• посилити контроль за застосуванням засобів індивідуального захисту робітниками підприємства.
Страхові виплати внаслідок нещасного випадку
Враховуючи те, що за результатами розслідування комісією з розслідування цей нещасний випадок було визнано пов'язаним з виробництвом та оформлено акт за формою Н-1, потерпілий має право на страхові виплати від Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Після проходження лікування потерпілий повністю одужав. Група інвалідності та відсотки втрати працездатності потерпілому В. не встановлювались.
Під час зустрічей з потерпілим страховий експерт з охорони праці Фонду повідомив про можливість отримання страхових виплат та довів до відома, які саме документи необхідно надати до робочого органу Фонду для їх отримання.
Після оформлення всіх необхідних документів Фондом було відшкодовано дні тимчасової непрацездатності, оплачено лікування потерпілого у лікарні.

Світлана ПІЛЬКЕВИЧ, страховий експерт з охорони праці

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Києві