|
Згідно з ДБН В.2.5-13-98 1.1.7, за технічної можливості сигнали від приймально-контрольних приладів установок пожежогасіння та пожежної сигналізації виводять на пульти централізованого спостерігання державної пожежної охорони.
За «Правилами пожежної безпеки в Україні» (п. 6.1.28), приймально-контрольні прилади і станції УПС та КОПС треба встановлювати у приміщеннях із цілодобовим чергуванням персоналу.
У обґрунтованих випадках допускають встановлення приймально-контрольних приладів у приміщеннях без чергового персоналу за умови забезпечення передання оповіщень про пожежу (несправності) на пожежний пост або в інше приміщення із постійним цілодобовим перебуванням людей та забезпечення контролю каналів зв'язку. У цьому разі має бути передбачено заходи, які перешкоджають доступу сторонніх осіб до приймально-контрольних приладів.
У разі технічної можливості сигнали від приймально-контрольних приладів УПС та АУП слід виводити на пульти централізованого спостерігання пожежної охорони.
Чи обов'язково виводити сигнали від систем пожежної автоматики об'єкту на пульти централізованого спостерігання пожежної охорони, якщо сигнал уже виведено на пульт централізованого спостерігання всередині об'єкту з цілодобовим черговим персоналом? Як бути тоді, коли таких сигналів сотня або і більше? Що є критерієм технічної можливості, як це сказано в пунктах нормативних актів? Чи може персонал на пульті централізованого спостерігання державної пожежної охорони кваліфіковано сприйняти 100-200 сигналів від великого об'єкту, якщо навіть для навченого персоналу реагування на ці сигнали іноді потребує спокою, часу на вивчення для правильного реагування.
Спостерігання за пожежною автоматикою об'єктів є сукупністю організаційних та технічних заходів, призначених для забезпечення віддаленого цілодобового нагляду за станом пожежної автоматики об'єктів, яке здійснюють шляхом приймання, обробляння та передавання тривожних сповіщень від пожежної автоматики (систем пожежогасіння, пожежної сигналізації, протидимного захисту тощо) об'єктів та реагування на них. Тобто у разі пожежі на об'єкті, обладнаному пожежною автоматикою, сповіщення про пожежу, яке формується приймально-контрольним приладом за допомогою технічних засобів у автоматичному режимі (без участі людини), надходить безпосередньо до підрозділів пожежної охорони, які своєю чергою на них відповідно реагують, а саме: висилають бойові розрахунки до місця пожежі. Завдяки цьому значно скорочується період до прибуття пожежних підрозділів, отже, зменшуються період вільного горіння, задимлення приміщень, тривалість евакуації людей з місця пожежі та зменшуються матеріальні збитки.
На сьогодні виведення сигналів про пожежу від пожежної автоматики об'єктів регламентовано НАПБ А.01.001-95 «Правила пожежної безпеки в Україні» та НАПБ Б.06.004-2005 «Перелік однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації», ДБН В.2.5-13-98 «Пожежна автоматика будинків і споруд». Пунктом 1.15 НАПБ Б.06.004-2005 визначено: «...не підлягають обладнанню АУПГ та АУПС застраховані одноповерхові об'єкти торгівлі, харчування, побутового обслуговування населення, площа протипожежного відсіку яких незалежно від ступеня вогнестійкості не перевищує 100 м2. Якщо площа цих об'єктів становить 150 м2 і більше, то сигнал про спрацювання АУПС повинен виводитись на пульт централізованого пожежного спостерігання».
Що стосується технічної можливості передачі сигналу про пожежу. Під «технічною можливістю» слід розуміти можливість обладнання забезпечити передачу сигналу про пожежу від пожежної автоматики об'єкту до підрозділу пожежної охорони. Ще кілька років тому не завжди було технічно можливо забезпечити передачу даного сигналу через недосконалість обладнання - його передавали за допомогою радіоканалу або авто-дозвону зі стаціонарного телефону. Напевно, не буде новиною, що і на сьогодні ще є населені пункти, де стаціонарний телефон встановлено тільки у приміщенні сільської ради, не кажучи вже про ретранслятори радіозв'язку, про які взагалі нема й мови.
Протягом останніх років для приведення чинного законодавства у відповідність до вимог Європейського союзу в Україні прийнято багато Державних стандартів, у тому числі й таких, що висувають певні вимоги до обладнання пожежної автоматики. Завдяки цьому маємо змогу приймати сповіщення про пожежу за будь-якими каналами зв'язку, наприклад, через інтернет, СЗМ тощо. Тобто можна впевнено сказати, що обладнання спроможне передати та доставити сповіщення про пожежу до підрозділів пожежної охорони від будь-якого об'єкту, обладнаного пожежною автоматикою.
Що стосується кількості сигналів про пожежу, що надходять до оперативно-диспетчерської служби, то в підрозділах МНС запроваджено систему оперативно-диспетчерського управління, яка значно спрощує роботу диспетчерів з обробки сигналів про пожежу та дає змогу автоматично формувати наказ на висилання належної кількості бойових розрахунків з урахуванням величини та важливості об'єкту.
Вячеслав БІЛОУС,
головний інспектор відділу ліцензування
Держпожбезпеки МНС України
За матеріалами fireman.com.ua
|
Середа, 18.12.2024
