Вимоги та умови безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності з переробки уранових руд

Затверджено Наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 27.05.2015 року  № 101 / Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 червня 2015 р. за № 700/27145

Ці Ліцензійні умови встановлюють основні вимоги та умови безпеки провадження діяльності з переробки уранових руд.

Ці Ліцензійні умови є обов’язковими для виконання суб’єктами діяльності у сфері використання ядерної енергії, які провадять або мають намір провадити діяльність з переробки уранових руд, у тому числі в частині її припинення шляхом ліквідації, перепрофілювання, тимчасового зупинення (консервації) переробного уранового об’єкта, незалежно від форм власності та підпорядкованості органам державного управління.

ДЕРЖАВНА ІНСПЕКЦІЯ ЯДЕРНОГО РЕГУЛЮВАННЯ УКРАЇНИ

НАКАЗ

27.05.2015  № 101  

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 червня 2015 р. за № 700/27145

Про затвердження Вимог та умов безпеки (ліцензійних умов) провадження діяльності з переробки уранових руд

Відповідно до статей 8 та 24 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», статті 6 Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії», підпункту 7 пункту 4 Положення про Державну інспекцію ядерного регулювання України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 363, та з метою забезпечення державного регулювання безпеки використання ядерної енергії НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Вимоги та умови безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності з переробки уранових руд, що додаються.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 20 березня 2001 року № 110 «Про затвердження Умов та правил провадження діяльності з переробки уранових руд», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2001 року за № 300/5491.

3. Управлінню радіаційної безпеки (Рязанцев В.Ф.) забезпечити подання цього наказу у встановленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Цей наказ набирає чинності з 01 вересня 2015 року (крім пункту 3 розділу ІІ Вимог та умов безпеки (ліцензійних умов) провадження діяльності з переробки уранових руд, затверджених наказом Державної інспекції ядерного регулювання України  від 27 травня 2015 року № 101, який набирає чинності 01 січня 2016 року).

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Кілочицьку Т.П.

Голова                                                                                                       С. Божко

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державної
інспекції ядерного
регулювання України
27.05.2015 № 101

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
12 червня 2015 р.
за № 700/27145

ВИМОГИ
та умови безпеки (Ліцензійні умови) провадження діяльності з переробки уранових руд

I. Загальні положення

1. Ці Ліцензійні умови встановлюють основні вимоги та умови безпеки провадження діяльності з переробки уранових руд.

2. Ці Ліцензійні умови є обов’язковими для виконання суб’єктами діяльності у сфері використання ядерної енергії, які провадять або мають намір провадити діяльність з переробки уранових руд, у тому числі в частині її припинення шляхом ліквідації, перепрофілювання, тимчасового зупинення (консервації) переробного уранового об’єкта, незалежно від форм власності та підпорядкованості органам державного управління.

3. Під час припинення діяльності з переробки уранових руд переробний урановий об’єкт розглядається як сукупність основних промислових виробництв та допоміжних об’єктів, які належали до виробничої інфраструктури переробного уранового об’єкта під час його експлуатації.

4. У цих Ліцензійних умовах терміни вживаються в таких значеннях:

безпека діяльності з переробки уранових руд - комплекс заходів, спрямованих на забезпечення рівня радіаційної безпеки уранового переробного об’єкта, визначеного законодавством у сфері використання ядерної енергії;

відходи переробки уранових руд - матеріали виключно у твердому агрегатному стані (хвости, шлами, залишки від купного вилуговування, фільтраційні осади, залишки будівельних конструкцій та технологічного обладнання), які містять або забруднені радіоактивним матеріалом природного походження, за умови, що використання цих матеріалів у якості вторинних ресурсів не передбачається або немає остаточного рішення відносно того, яким чином ці матеріали можуть бути використані в рамках сучасних або створених у майбутньому технологічних процесів, та рівень звільнення яких від регулюючого контролю досягається через 300 і більше років після їх захоронення;

діяльність з переробки уранових руд - забезпечення технологічного процесу переробки уранових руд з метою одержання кінцевого продукту переробки уранових руд (концентрату природного урану) шляхом проектування, розміщення, будівництва, реконструкції, введення в експлуатацію, експлуатації, ліквідації, перепрофілювання, тимчасового зупинення (консервації) переробного уранового об’єкта, а також поводження з побічними продуктами переробки уранових руд та відходами переробки уранових руд;

майданчик переробного уранового об’єкта - територія з особливим режимом, де розташовані основні промислові виробництва та допоміжні об’єкти переробного уранового об’єкта;

об’єкт, призначений для захоронення відходів переробки уранових руд - спеціально спроектована стаціонарна споруда, або спеціально відведена замкнута (напівзамкнута) природна ємність, утворена специфікою рельєфу (схили, ущелини, балки тощо), або порожнина техногенного походження (вироблені кар’єри тощо), призначені для приймання, складування та довгострокового зберігання (захоронення) відходів переробки уранових руд, облаштовані інженерними та/або природними бар’єрами, придатними забезпечити ізоляцію цих відходів від контакту з наземними та підземними компонентами навколишнього природного середовища (атмосфера, літосфера, гідросфера та біосфера) протягом максимально досяжного (на певному етапі розвитку технологій) проміжку часу періоду потенційної небезпеки відходів переробки уранових руд;

обмежене звільнення майданчика переробного уранового об’єкта від регулюючого контролю - рішення Держатомрегулювання про необхідність продовження здійснення окремих видів регулюючого контролю діяльності з переробки уранових руд після виконання ліцензіатом вимог безпеки припинення діяльності з переробки уранових руд;

переробний урановий об’єкт - сукупність основних промислових виробництв (гідрометалургійні заводи, комплекси підземного свердловинного, купного та блокового вилуговування) та допоміжних об’єктів (хвостові, транспортні господарства тощо), які забезпечують технологічний процес переробки уранових руд, поводження з побічними продуктами переробки уранових руд та відходами переробки уранових руд;

період потенційної небезпеки відходів переробки уранових руд - строк, протягом якого зберігається радіаційна небезпека відходів переробки уранових руд внаслідок радіоактивного розпаду радіонуклідів уранового та торієвого рядів (300 і більше років);

побічні продукти переробки уранових руд - матеріали у різному агрегатному стані, які містять або забруднені радіоактивним матеріалом природного походження та можуть використовуватися в якості вторинних ресурсів, у разі досягнення рівнів звільнення від регулюючого контролю внаслідок здійснення технологічних операцій з дезактивації, повторної переробки тощо;

повне звільнення майданчика переробного уранового об’єкта від регулюючого контролю - рішення Держатомрегулювання про відсутність необхідності здійснення регулюючого контролю діяльності з переробки уранових руд після виконання ліцензіатом вимог безпеки припинення діяльності з переробки уранових руд;

радіоактивний матеріал природного походження - матеріал, у складі якого присутні радіонукліди природного походження, концентрація яких перевищує рівні, встановлені Державними гігієнічними нормативами ДГН 6.6.1.-6.5.001-98 «Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)», уведеними у дію постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1997 року № 62 (далі - НРБУ-97), та рівні звільнення від регулюючого контролю, встановлені нормами та правилами з ядерної та радіаційної безпеки;

хвостосховище - спеціально спроектована гідротехнічна стаціонарна споруда або спеціально відведена замкнута (напівзамкнута) природна ємність, утворена специфікою рельєфу (схили, ущелини, балки тощо), або порожнина техногенного походження (вироблені кар’єри тощо), призначені для приймання, складування, тимчасового зберігання та поводження з відходами переробки уранових руд, облаштовані інженерними та/або природними бар’єрами, які забезпечують ізоляцію цих відходів від контакту з наземними та підземними компонентами навколишнього природного середовища протягом експлуатації та тимчасового зупинення (консервації) переробного уранового об’єкта.

Інші терміни вживаються в значеннях, наведених у Законах України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії», «Про видобування і переробку уранових руд», Основних санітарних правилах забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02 лютого 2005 року № 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за № 552/10832, НРБУ-97 та інших нормативно-правових актах у сфері використання ядерної енергії.

ІІ. Загальні умови безпеки провадження діяльності з переробки уранових руд

1. Суб’єкт діяльності у сфері використання ядерної енергії провадить діяльність з переробки уранових руд, у тому числі в частині припинення діяльності переробного уранового об’єкта, за умови отримання у встановленому законодавством порядку ліцензії на провадження діяльності з переробки уранових руд (далі - ліцензія).

2. Суб’єкт діяльності у сфері використання ядерної енергії проводить оцінку та аналіз рівня радіаційної безпеки переробного уранового об’єкта та складає звіт про аналіз безпеки уранового об’єкта.

3. Суб’єкт діяльності у сфері використання ядерної енергії визначає кваліфікаційні вимоги до персоналу та забезпечує проведення навчання і перевірки знань з питань радіаційної безпеки у персоналу і посадових осіб, які забезпечують ядерну та радіаційну безпеку, відповідно до Порядку проведення навчання і перевірки знань з питань радіаційної безпеки у персоналу і посадових осіб суб’єктів окремих видів діяльності у сфері використання ядерної енергії, затвердженого наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 02 жовтня 2014 року № 143, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 грудня 2014 року за № 1549/26326.

4. Суб’єкт діяльності у сфері використання ядерної енергії розробляє, упроваджує, оцінює та постійно поліпшує систему управління діяльністю, розробляє та підтримує в актуальному стані настанову щодо системи управління (настанову з якості) відповідно до Загальних вимог до системи управління діяльністю у сфері використання ядерної енергії, затверджених наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 19 грудня 2011 року № 190, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 січня 2012 року за № 17/20330.

5. Суб’єкт діяльності у сфері використання ядерної енергії під час провадження ліцензованої діяльності, а також у разі зупинення дії ліцензії забезпечує здійснення комплексу заходів, спрямованих на забезпечення радіаційної безпеки та фізичного захисту переробного уранового об’єкта до моменту прийняття відповідного рішення Держатомрегулювання про анулювання ліцензії на провадження діяльності з переробки уранових руд, відновлення дії ліцензії або внесення змін.

ІІІ. Загальні вимоги безпеки провадження ліцензованої діяльності

1. Суб’єкт діяльності у сфері використання ядерної енергії під час провадження ліцензованої діяльності забезпечує наявність:

відповідної організаційної структури та кваліфікованого персоналу для підтримання належного рівня безпеки переробного уранового об’єкта;

фінансових, матеріальних та інших ресурсів для забезпечення рівня безпеки переробного уранового об’єкта, передбаченого нормами та правилами з ядерної та радіаційної безпеки, фізичного захисту, а також умовами провадження діяльності, зазначеними в ліцензії;

фінансових ресурсів для відшкодування збитків від радіаційних аварій, що можуть статися під час провадження ліцензованої діяльності, власними коштами або за рахунок коштів страховика.

2. Суб’єкт діяльності у сфері використання ядерної енергії своїм наказом призначає осіб, відповідальних за:

радіаційну безпеку;

дозиметричний контроль та радіаційний моніторинг переробного уранового об’єкта, збереження та аналіз отриманих результатів;

стан системи фізичного захисту переробного уранового об’єкта;

організацію збору, обліку та поводження з відходами переробки уранових руд і продуктами переробки уранових руд;

розробку і реалізацію програм навчання персоналу;

розробку, впровадження та аналіз ефективності системи управління діяльністю з переробки уранових руд (створення, впровадження та функціонування системи якості), а також розробку заходів щодо її удосконалення;

виконання вимог Додаткового протоколу до Угоди між Україною та Міжнародним агентством з атомної енергії про застосування гарантій у зв’язку з Договором про нерозповсюдження ядерної зброї, ратифікованого Законом України від 16 листопада 2005 року № 3092-IV.

Суб’єкт діяльності у сфері використання ядерної енергії своїми наказами:

затверджує положення про службу радіаційної безпеки (особу або підрозділ, відповідальну(ий) за радіаційний контроль);

встановлює контрольні рівні радіаційно-гігієнічних параметрів.

3. Суб’єкт діяльності у сфері використання ядерної енергії подає до Держатомрегулювання матеріали, які містять обґрунтування безпеки, а саме: проекти будівництва, реконструкції, ліквідації, перепрофілювання, тимчасового зупинення (консервації) переробного уранового об’єкта (далі - проектна документація), у тому числі зміни в проектній документації, що можуть вплинути на безпеку провадження ліцензованої діяльності, для проведення державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки згідно з вимогами статті 40 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку».

Суб’єкт діяльності у сфері використання ядерної енергії провадить ліцензовану діяльність виключно за наявності позитивних висновків державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки проектної документації, у тому числі змін у проектній документації, що можуть вплинути на безпеку провадження ліцензованої діяльності.

4. Суб’єкт діяльності у сфері використання ядерної енергії у разі прийняття нових норм та правил з ядерної та радіаційної безпеки, фізичного захисту або змін і доповнень до них, які змінюють умови та рівень безпеки провадження ліцензованої діяльності, установлені в ліцензії, розробляє і погоджує з Держатомрегулюванням організаційно-технічні (коригуючі) заходи, спрямовані на усунення виявлених невідповідностей, згідно зі статтею 30 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку».

Суб’єкт діяльності у сфері використання ядерної енергії у 20-денний строк подає до Держатомрегулювання відомості про зміни в документах, на підставі яких було видано ліцензію.

5. Суб’єкт діяльності у сфері використання ядерної енергії під час провадження ліцензованої діяльності забезпечує радіаційний захист персоналу, населення та навколишнього природного середовища шляхом здійснення заходів щодо:

неперевищення встановлених допустимих (контрольних) рівнів опромінення персоналу і квот ліміту дози опромінення критичної групи населення;

зменшення радіаційного впливу на персонал радону й торону та їх продуктів розпаду, а також довгоіснуючих продуктів розпаду радіонуклідів уранового і торієвого рядів у повітрі на робочих місцях персоналу;

забезпечення контролю за дозами опромінення персоналу;

забезпечення контролю за рівнем радіаційно-гігієнічних параметрів на робочих місцях персоналу, у виробничих приміщеннях, санітарно-захисній зоні та зоні спостереження;

неперевищення допустимих концентрацій радіонуклідів в атмосферному повітрі зони спостереження, воді поверхневих водоймищ та підземних водах, у тому числі в першому від поверхні землі водоносному горизонті;

дотримання технологічних процесів переробки уранових руд, поводження з продуктами та відходами переробки уранових руд;

реалізації проектних рішень щодо дотримання критеріїв, вимог забезпечення радіаційної безпеки, умов безпечної експлуатації переробного уранового об’єкта, визначених у проектній документації та обґрунтованих у звітах з аналізу безпеки.

6. Суб’єкт діяльності у сфері використання ядерної енергії під час провадження ліцензованої діяльності здійснює дозиметричний контроль персоналу та радіаційний моніторинг на території з особливим режимом, у санітарно-захисній зоні та зоні спостереження переробного уранового об’єкта у встановленому законодавством порядку власними силами або із залученням підрядних організацій.

При здійсненні дозиметричного контролю та радіаційного моніторингу застосовуються вимірювальні лабораторії, засоби вимірювальної техніки, методики виконання вимірювань, атестовані у сфері поширення державного метрологічного нагляду.

Суб’єкт діяльності у сфері використання ядерної енергії веде базу даних результатів дозиметричного контролю та радіаційного моніторингу і здійснює аналіз отриманих результатів, у тому числі з метою здійснення оцінки безпеки переробного уранового об’єкта, розробки і впровадження заходів з підвищення безпеки діяльності та оптимізації радіаційного захисту персоналу, населення і навколишнього природного середовища.

7. Суб’єкт діяльності у сфері використання ядерної енергії забезпечує здійснення постійного індивідуального дозиметричного контролю персоналу з використанням індивідуальних дозиметрів та/або за результатами біофізичних вимірювань.

8. Суб’єкт діяльності у сфері використання ядерної енергії під час провадження ліцензованої діяльності забезпечує проведення організаційних та технічних заходів, спрямованих на попередження радіаційних аварій, обмеження їх впливу та ліквідацію наслідків.

9. Суб’єкт діяльності у сфері використання ядерної енергії під час провадження ліцензованої діяльності забезпечує пріоритетність вибору технологічних процесів, спрямованих на:

максимально можливе концентрування радіонуклідів урану під час переробки уранової руди з метою мінімізації кількості утворюваних побічних продуктів та відходів переробки уранових руд;

мінімізацію утворення побічних продуктів переробки уранових руд у такому агрегатному стані, який сприятиме збільшенню їх міграції в навколишнє природне середовище водним та повітряним шляхами;

максимально можливе використання побічних продуктів переробки уранових руд у якості вторинних ресурсів (будівельного матеріалу та мінеральної будівельної сировини) у разі відповідності їх радіаційних характеристик  регламентам НРБУ-97.

10. Суб’єкт діяльності у сфері використання ядерної енергії забезпечує розміщення побічних продуктів переробки уранових руд на спеціально обладнаних майданчиках та об’єктах, які забезпечують мінімізацію міграції радіонуклідів у наземні та підземні компоненти навколишнього природного середовища.

11. Суб’єкт діяльності у сфері використання ядерної енергії протягом провадження діяльності з переробки уранових руд забезпечує розміщення відходів переробки уранових руд у хвостосховищі.

Суб’єкт діяльності у сфері використання ядерної енергії під час провадження діяльності з переробки уранових руд у частині її припинення шляхом ліквідації або перепрофілювання переробного уранового об’єкта забезпечує розміщення відходів переробки уранових руд в об’єкті, призначеному для їх захоронення, із дотриманням погоджених з Держатомрегулювання критеріїв приймання відходів переробки уранових руд на цей об’єкт.

12. Суб’єкт діяльності у сфері використання ядерної енергії забезпечує облік продуктів переробки уранових руд та відходів переробки уранових руд і щокварталу, у строк до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом, подає відомості про накопичені відходи переробки уранових руд до Держатомрегулювання.

13. Суб’єкт діяльності у сфері використання ядерної енергії під час провадження ліцензованої діяльності відповідно до норм та правил з фізичного захисту забезпечує безперервне функціонування системи фізичного захисту переробного уранового об’єкта, упроваджує організаційно-правові та інженерно-технічні заходи і засоби з метою недопущення несанкціонованого проникнення до переробного уранового об’єкта.

14. Суб’єкт діяльності у сфері використання ядерної енергії за результатами провадження ліцензованої діяльності подає до Держатомрегулювання звіти відповідно до Вимог до періодичності та змісту звітів, що надаються ліцензіатами у сфері використання ядерної енергії, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 16 жовтня 2006 року № 162, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06 грудня 2006 року за № 1268/13142.

15. Суб’єкт діяльності у сфері використання ядерної енергії протягом провадження ліцензованої діяльності залучає до виконання робіт підрядні організації, які мають видану в установленому законодавством порядку ліцензію на провадження діяльності з переробки уранових руд.

Суб’єкт діяльності у сфері використання ядерної енергії здійснює контроль за дотриманням підрядними організаціями, які він залучає в рамках своєї ліцензованої діяльності, вимог законодавства, норм і правил з ядерної та радіаційної безпеки, фізичного захисту.

16. Суб’єкт діяльності у сфері використання ядерної енергії провадить ліцензовану діяльність згідно з діючою в нього системою управління діяльністю.

17. Суб’єкт діяльності у сфері використання ядерної енергії провадить ліцензовану діяльність відповідно до проектної документації, інструкції з радіаційної безпеки та документів, на підставі яких видано ліцензію на провадження ліцензованої діяльності.

18. Суб’єкт діяльності у сфері використання ядерної енергії не пізніше ніж через 5 років після введення в експлуатацію переробного уранового об’єкта розробляє, подає до Держатомрегулювання та періодично (раз на 10 років) переглядає план припинення діяльності переробного уранового об’єкта, у якому визначає оптимальний шлях припинення ліцензованої діяльності на основі аналізу безпеки, техніко-економічних розрахунків та ризик-орієнтованого підходу.

19. Суб’єкт діяльності у сфері використання ядерної енергії під час провадження ліцензованої діяльності забезпечує збереження інформації стосовно проектування, експлуатації, реконструкції переробного уранового об’єкта, результатів аналізу безпеки переробного уранового об’єкта та заповнення паспорта уранового об’єкта.

20. Суб’єкт діяльності у сфері використання ядерної енергії протягом провадження ліцензованої діяльності забезпечує інформування населення, громадськості, органів місцевого самоврядування про рівень безпеки переробного уранового об’єкта, можливий негативний вплив ліцензованої діяльності на населення та навколишнє природне середовище, засоби і заходи з його попередження.

IV. Вимоги безпеки припинення ліцензованої діяльності

1. Суб’єкт діяльності у сфері використання ядерної енергії здійснює комплекс заходів, спрямованих на:

реалізацію в повному обсязі проектних рішень, передбачених проектом ліквідації, перепрофілювання та тимчасового зупинення (консервації) переробного уранового об’єкта (окремого основного промислового виробництва/допоміжного об’єкта);

повне або обмежене звільнення від регулюючого контролю радіоактивних матеріалів та майданчика (або його частини) переробного уранового об’єкта.

Радіоактивні матеріали, що утворюються (утворилися) під час провадження ліцензованої діяльності, у тому числі під час її припинення, звільняються від регулюючого контролю відповідно до Порядку звільнення радіоактивних матеріалів від регулюючого контролю у рамках практичної діяльності, затвердженого наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 01 липня 2010 року № 84, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2010 року за № 718/18013.

2. Суб’єкт діяльності у сфері використання ядерної енергії під час припинення провадження ліцензованої діяльності шляхом перепрофілювання переробного уранового об’єкта забезпечує здійснення комплексу заходів, спрямованих на:

приведення переробного уранового об’єкта (окремого основного промислового виробництва/допоміжного об’єкта) у радіаційно безпечний стан, який передбачає можливість використання технологічних будівель, споруд, технологічного обладнання, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури тощо та звільненої від радіоактивного забруднення території, де розміщувався переробний урановий об’єкт, для передачі переробного уранового об’єкта (окремого основного промислового виробництва/допоміжного об’єкта) іншому суб’єкту діяльності для провадження діяльності, не пов’язаної з провадженням діяльності у сфері використання ядерної енергії, або іншому суб’єкту діяльності у сфері використання ядерної енергії;

повне або обмежене звільнення від регулюючого контролю радіоактивних матеріалів та майданчика (або його частини) переробного уранового об’єкта, на якому реалізовано проектні рішення, передбачені проектом перепрофілювання;

виконання умов припинення ліцензованої діяльності.

3. Суб’єкт діяльності у сфері використання ядерної енергії під час припинення провадження ліцензованої діяльності шляхом ліквідації переробного уранового об’єкта забезпечує здійснення комплексу заходів, спрямованих на:

звільнення території, де розміщується переробний урановий об’єкт, шляхом демонтажу тих основних промислових виробництв та допоміжних об’єктів, щодо яких прийнято рішення про недоцільність їх подальшої експлуатації та/або неможливість перепрофілювання;

досягнення повного звільнення від регулюючого контролю максимально більшої кількості радіоактивних матеріалів та площі майданчика переробного уранового об’єкта, на якому реалізовано проектні рішення, передбачені проектом ліквідації;

виконання умов припинення ліцензованої діяльності.

4. Суб’єкт діяльності у сфері використання ядерної енергії під час припинення провадження ліцензованої діяльності шляхом тимчасового зупинення (консервації) переробного уранового об’єкта забезпечує здійснення комплексу робіт та заходів, спрямованих на підтримання належного рівня радіаційної безпеки тимчасово зупиненого (законсервованого) переробного уранового об’єкта (окремого основного промислового виробництва/допоміжного об’єкта) та такого технічного стану будівельних конструкцій, інженерних та природних бар’єрів, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури тощо, який унеможливлює їх руйнацію протягом строку консервації.

Майданчики, де розміщено тимчасово зупинений (законсервований) переробний урановий об’єкт (окреме основне промислове виробництво/допоміжний об’єкт) та/або об’єкти, призначені для захоронення відходів переробки уранових руд, не звільняються від регулюючого контролю.

V. Умови припинення ліцензованої діяльності

1. Суб’єкт діяльності у сфері використання ядерної енергії у разі наміру припинити провадження ліцензованої діяльності подає до Держатомрегулювання заяву на внесення змін до ліцензії на провадження діяльності з переробки уранових руд та документи, передбачені Положенням про перелік та вимоги щодо форми та змісту документів, що подаються для отримання ліцензії на провадження окремих видів діяльності у сфері використання ядерної енергії, затвердженим наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 06 серпня 2012 року № 153, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29 серпня 2012 року за № 1453/21765 (далі - Положення).

2. Суб’єкт діяльності у сфері використання ядерної енергії після виконання вимог безпеки припинення діяльності з переробки уранових руд, визначених у розділі IV цих Ліцензійних умов, подає до Держатомрегулювання звіт про реалізацію проектних рішень, передбачених проектом ліквідації, перепрофілювання або тимчасового зупинення (консервації) переробного уранового об’єкта (окремого основного промислового виробництва/допоміжного об’єкта), та у разі наявності об’єктів, які не підлягають повному звільненню від регулюючого контролю, заяву на внесення змін до ліцензії і документи, передбачені Положенням.

У разі повного звільнення радіоактивних матеріалів та майданчика переробного уранового об’єкта від регулюючого контролю ліцензіат подає до Держатомрегулювання заяву на анулювання ліцензії.

Начальник Управління радіаційної безпеки - державний інспектор                                                                               В. Рязанцев