Цей стандарт встановлює терміни та визначення основних понять пожежної техніки у галузі безпеки праці
До стандарту включено терміни та визначення відповідних понять, які стосуються:
- пожежних машин (пожежних транспортних засобів та інших пожежних машин);
- пожежного обладнання (гідравлічного і допоміжного);
- пожежних рятувальних пристроїв;
- переносного пожежного інструменту;
- засобів індивідуального захисту пожежника;
- установок пожежогасіння;
- вогнегасників;
- засобів пожежної сигналізації.

Для кожного поняття встановлено один стандартизований термін. Застосування термінів-синонімів стандартизованого терміна забороняється.
Стандартизовані терміни набрано напівжирним шрифтом, їх короткі форми, представлені абревіатурою,— світлим, а синоніми — курсивом.
Взята в круглі дужки частина терміна може бути вилученою в разі йолі використання в документах зі стандартизації.
У примітках, які додаються до окремих визначень для глибшого розуміння понять, подано пояснення та уточнення.
Наведені визначення в разі необхідності можна змінювати, вводячи до них похідні ознаки, розкриваючи значення використаних термінів, вказуючи на об'єкти, які входять до об'єму і змісту понять, визначених у цьому стандарті.
У стандарті як довідкові подано німецькі [dе], англійські [еn], французькі [fr], та російські [гu], еквіваленти стандартизованих термінів, а також визначення російською мовою.
Вимоги стандарту чинні для застосування у роботі підприємств, установ і організацій, що діють в Україні, технічних комітетів стандартизації, науково-технічних та інженерних товариств, міністерств і відомств.

Цей стандарт установлює метод випробування повітроводів на вогнестійкість за умови вогнево¬о впливу ззовні за стандартним температурним режимом та/або додатковими (альтернативними) температурними режимами згідно з ДСТУ Б В. 1.1-4.
Цей стандарт застосовують для визначення межі вогнестійкості повітроводів, які використовуються в припливно-витяжних системах загальнообмінної вентиляції, в системах аварійної протидим-ної вентиляції, в системах кондиціювання повітря, технологічної вентиляції, в тому числі газоходів різного призначення.
Цей стандарт не застосовний для вентиляційних каналів, що виконані в пустотах конструкцій стін і перекриттів, а також для димових витяжних каналів, що виконані в огороджувальних будівельних конструкціях.
Стандарт придатний для цілей визначення відповідності.

Цей стандарт поширюється виробниче обладнання, що проектується і модернізується на виробниче обладнання, яке застосовується в усіх галузях народного господарства, і встановлює загальні ергономічні вимоги до нього. Стандарт не поширюється на транспортні засоби та виробниче обладнання, що переміщується в процесі роботи.
Ергономічні вимоги до виробничого обладнання повинні встановлювати його відповідність антропометричним, фізіологічним, психофізіологічним і психологічним властивостям людини та обумовленим цими властивостями гігієнічним вимогам з метою збереження здоров'я людини і досягнення високої ефективності праці.
Ергономічні вимоги до виробничого обладнання повинні встановлюватися до тих його елементів, які пов'язані з людиною при виконанні ним трудових дій у процесі експлуатації, монтажу, ремонту, транспортування та зберігання виробничого обладнання.
При встановленні ергономічних вимог до виробничого обладнання необхідно розглядати обладнання в комплексі із засобами технологічної та в необхідних випадках організаційного оснащення.