Цей Закон відповідно до Конституції України та Основ   законодавства  України  про  загальнообов'язкове  державне соціальне страхування   визначає  правову   основу, економічний      механізм      та      організаційну     структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування  громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або  загибелі  застрахованих на виробництві (далі - страхування від нещасного випадку).
  Страхування від   нещасного   випадку   є  самостійним  видом загальнообов'язкового  державного  соціального   страхування,   за допомогою  якого здійснюється соціальний захист,  охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.
 

   Цей Закон регулює суспільні відносини, які виникають у  сфері  забезпечення санітарного та  епідемічного  благополуччя,  визначає відповідні  права  і  обов'язки  державних  органів,  підприємств, установ, організацій та громадян, встановлює  порядок  організації державної  санітарно-епідеміологічної   служби   і   здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні.

 ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, N 36, ст.361 ) 

   Цей Закон визначає правові засади розробки, укладення та виконання колективних договорів і угод з метою сприяння регулюванню трудових відносин та соціально-економічних інтересів працівників і власників.