У разі, якщо межі відшкодування моральної шкоди визначаються в кратному співвідношенні до мінімального розміру заробітної плати, суди, вирішуючи це питання на засадах розумності, виваженості та справедливості, повинні виходити з розміру мінімальної заробітної плати, що діє на час розгляду справи, а не з часу виникнення спірних правовідносин.
Із такого, зокрема, виходив Верховний Суд України (постанова ВСУ від 24.12.2014 № 6-188цс14), вирішуючи спір щодо стягнення моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я під час виконання трудових обов’язків. Проблема полягала в неоднаковому застосуванні судами норм щодо особливостей визначення розміру моральної шкоди, заподіяної у період, коли законодавством установлювалося обмеження розміру відшкодування моральної шкоди (не менше п’яти та не більше двохсот мінімальних розмірів заробітної плати).
Тож на думку ВСУ, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, потрібно враховувати встановлені законодавством обмеження максимального розміру відшкодування моральної шкоди, які були передбачені чинним на день установлення потерпілому стійкої втрати професійної працездатності законодавством. Але при цьому необхідно виходити з розміру мінімальної заробітної плати на час розгляду справи та враховувати засади розумності, виваженості й справедливості.
Четвер, 19.06.2025
